Я живу доволі бідно, зайвих грошей немає, то ж вирішила не купувати нові чоботи, а відремонтувати старі.
Я віднесла їх в ремонт, але вони сказали, що ремонтувати моє взуття вже не беруться, треба чоботи викидати.
А ще, моєму 11-річному сину треба куртку купити. Денис за рік дуже виріс, то ж речі з минулого року йому не підходять.
А грошей залишилося ну зовсім обмаль.
На вихідних я вирішила поїхати в село до колишньої свекрухи.
Так сталося, що з чоловіком ми давно розійшлися, але з його мамою збереглися добрі стосунки.
Мої подруги не розуміють, навіщо я досі їжджу до свекрухи і допомагаю їй. А я і город садити приїжджаю, і потім урожай збирати допомагаю.
Так, з її сином я розлучилася, але Віра Петрівна – бабуся для мого сина, от і допомагаємо, їздимо. Та й не можу я от взяти і забути про неї, потрібні ми з Денисом їй.
Десять років тому, коли нашому синочку виповнився всього рік, чоловік прийшов додому і сказав, що йде від нас, бо у нього є інша.
Так я і залишилася одна з дитиною, навіть не знала, як мені жити далі і що робити.
Тоді Віра Петрівна приїжджала щотижня і привозила з села свіжі продукти. Молоко в трилітрових банках я досі пам’ятаю.
В суботу ми з сином першим рейсовим автобусом поїхали в село до свекрухи.
Роботи було небагато, бо основні справи вже давно були зроблені. Розчистила сніг, трохи працювала біля хати, та й сіли обідати.
Віра Петрівна переглядала якісь документи.
А коли нарешті знайшла те, що шукала, дала мені ці папери.
Це була дарча на будинок, оформлена на ім’я внука.
Бабуся пояснила, що нещодавно вперше за багато років до неї приїжджав син, мій колишній чоловік.
Син їй сказав, що розлучився, питав, коли мама на нього оформить свій будинок.
Свекруха на наступний день оформила все на внука, на Дениса.
Я не сподівалася зовсім на такий поворот. Такому щедрому подарунку я була дуже рада.
– Мені тут з пенсії перерахунок зробили. От, візьми, купиш Денису верхній одяг, а то бачиш, як він у нас вже виріс.
З села я поверталася щасливою. Ми поїхали, щоб допомогти свекрусі, а повернулися додому з дарчою на будинок.
Та й у сина на зиму буде нова курточка.
Не сподівалася я, що свекруха так поступить.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
