Мій чоловік – єдиний син у своїх батьків. Коли його матері не стало, батько довго жив один, а років 15 тому привів додому жіночку свого віку, Марію Олександрівну. Вони офіційно оформили стосунки і стали разом господарювати.
Ми вже тоді з чоловіком були одружені, і нам, чесно кажучи, це було навіть на руку. Батько з Марією Олександрівною і город садили, і корову тримали, і ремонт затіяли.
Ми допомагали чим могли, багато фінансово, але вже не треба було в село їздити через день, бо Марія Олександрівна була дуже вправною господинею. Вона так смачно готувала, що ми самі ніколи не відмовлялися від частування. Але головне, що батько був щасливий.
А далі почали коїтися речі, які мені вже стали не дуже подобатися. У Марії Олександрівни є донька, вона теж, як і ми живе в місті. І в село до батьків приїжджає значно рідше, ніж ми. Зате коли повертається назад, то мама їй повний багажник продуктів спаковує.
Ми б і не знали про це, якби одного разу не приїхали без попередження. Марія Олександрівна дочці скільки всього віддала, що нам вже й нічого було в той день брати.
Та справа навіть не в тому, що нам шкода продуктів. Хоча про це також можна говорити, адже батькові нічого даром не дається, на ведення господарства він витрачає чималі гроші, і мій чоловік часто йому в цьому допомагає.
Справа більше в тому, що дочка Марії Олександрівни жодного разу не допомогла нам на городі. Робити вона не любить, зате їй подобається продукти з села брати задарма.
Останнім часом свекор почав хворіти. І мій чоловік часто їздить в село і ночує там по кілька днів. Так захотіла Марія Олександрівна. Мовляв, це ваш батько, ви за ним і доглядайте.
Ми нічого не мали проти, але це створювало певні незручності, бо чоловікові постійно треба було відпрошуватися з роботи, брати за свій рахунок, мінятися змінами.
А в суботу ми всі були в селі, картоплю копали. Марія Олександрівна приготувала вечерю, і за столом почала серйозну розмову. Вона нам повідомила, що наш батько записав будинок на неї.
Ми не сподівалися таке почути. Так, вони прожили разом 15 років і вони в офіційному шлюбі. Але ж Марія Олександрівна жодної своєї гривні в господарство не вклала. Все своїй доньці віддавала.
Ремонт, а також всі великі покупки робилися за гроші свекра і гроші мого чоловіка. І тепер це все має просто так перейти цій жінці і її доньці?
Батькові ми нічого не сказали, не хотіли його зайвий раз хвилювати, зараз він і так не дуже добре себе почуває. Приїхали ми додому, думаємо, що робити, як правильно поступити в цій ситуації?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.