fbpx
Життєві історії
В суботу мама зайшла до нас в гості, я була впевнена, що вона привезла мені гроші. Але вона просто поверталася з торгового центру, де знову скупила пів магазину

Вже місяць я натякаю своїм батькам, що у мене немає грошей, а нам би хотілося ремонт доробити до зимових свят. Натякаю не просто так, мої батьки доволі заможні люди, але допомагати мені вони не поспішають. Ми б і не просили, якби не треба було так терміново.

В суботу мама зайшла до нас в гості, я була впевнена, що вона привезла мені гроші. Але вона просто поверталася з торгового центру, де знову скупила пів магазину. Я була відверто засмучена, мама витрачає гроші на речі, які їй не так вже й потрібні. Просто вона так звикла. Почала показувати нову куртку, нові чоботи, кілька спідниць і кофточок.

Треба сказати, що у неї тих речей стільки, що вже і складати їх нема куди. Одного взуття у неї тридцять сім пар я нарахувала – тільки те, що в коробках, а ще є купу всього в тумбочках. Три дублянки, п’ять шуб, вісім пуховиків. А вже кофтинок, суконь і брюк там і взагалі не перерахувати, половина з етикетками лежать, так ні разу не надіті…

У мами гардеробна є, там дійсно як в магазині – від підлоги до стелі все забито! Я як уявлю, скільки грошей на це пішло, ми б за ці гроші ремонт не в одній квартирі закінчили. І прикро! Батьки жили все життя на широку ногу, гроші тринькали наліво і направо. Два рази на рік за кордон їздили на відпочинок, могли на вихідні рвонути погуляти в Європу, машини міняли постійно. Ні в чому собі не відмовляли, одним словом.

При цьому нам з сестрою нічого не купили, взагалі! Хоча можливість була. Я маю на увазі хоч невелику нерухомість. Ми з чоловіком квартиру в кредит взяли, от ремонт в ній не можемо доробити. Сестра з чоловіком квартиру знімають, про свою вони поки навіть не мріють.

У тата бізнес був досить успішний, але, на жаль, в останні роки справи йдуть гірше. Продали вже одну машину, дачну ділянку, гроші проїдають потихеньку.

А ми з сестрою порівняно з батьками дійсно живемо досить скромно. Ми з чоловіком працюємо, одну зарплату повністю віддаємо в банк, на іншу живемо, ремонтуємо і обставляємо мінімально необхідними речами квартиру, платимо комуналку і купуємо їжу. Грошей постійно не вистачає, та ще й ремонт хотілося б до кінця нарешті доробити.

Чоловік у мене з області, там у його батьків трійка, в якій зараз живуть шестеро: мати з батьком, бабуся, старша сестра з чоловіком і дитиною. Допомогти в разі чого нікому, і йти нікуди.

У моїх батьків трійка, в якій вони з комфортом розташувалися вдвох. У кожного своя кімната, загальна вітальня, кухня. Вони вважають, що заслужили таке життя. Ну так, в свій час у нас було забезпечене дитинство. Батьки нас взували, одягали, купували техніку, возили в подорожі. У дитинстві це здавалося правильним і класним, а ось зараз ми з сестрою в образі на батьків. Треба ж було так все проїсти, і спустити на десяті чоботи або чергову шубу!

Адже двоє дітей росли. Ну хоча б по однокімнатній квартирі купили б дочкам, ну як же так. Адже можливість була, можна було це зробити без особливих зусиль. Зараз батьки не мають можливості купити нам квартиру, але допомогти з ремонтом могли б. Але не роблять цього. Вони просто не хочуть змінювати свій стиль життя.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page