Якби мені хто про це розповів раніше, може б, я і по-іншому планувала б своє життя.
Справа в тому, що я повернулася з Італії в рідне село, і зрозуміла, що не можу бути вдома. І на це є кілька причин.
Перша причина – це моя 83-річна мама, яка не дає мені спокою. А друга – це те, що мені просто в селі скучно.
Мені 62 роки, на заробітках я провела 22 роки. Поїхала, коли мені виповнилося всього 40.
На той час дві мої доньки були вже дорослі, і я подалася в чужі краї, щоб їх житлом забезпечити.
Було нелегко, особливо спочатку, але своє основне завдання я виконала – купила дві однакові квартири для двох доньок.
Вони вийшли заміж, стали собі жити окремо, а я, звичайно, весь цей час їх фінансово підтримувала.
В 60 років (2 роки тому) у мене стало погіршуватися здоров’я. В Італії лікуватися і дорого, і часу нема. Я працюю на фісі, тому вихідний у мене лише четвер (пів дня) і неділя. Бабуся у мене дуже літня, 93 роки, я її саму залишити, щоб піти до лікаря, не могла.
Два роки я якось так ще перебула, а тепер вирішила їхати додому. Будинок, в якому мама живе, я привела до порядку, то ж вирішила, що нам двом вистачить.
Але вдома я виявила прикрий факт – мені тут нудно, сумно і нецікаво. Я в Італії до зовсім іншого життя звикла, я в Римі постійно була, а там і море, і церкви, і піцерії.
А в селі у мене що? Лише городи і плітки, від яких я зовсім відвикла.
В суботу мама мене з самого ранку розбудила, щоб ми йшли на город жуків з картоплі збирати. Я сказала, що маю інші плани, так вона зі мною через це кілька днів не розмовляла.
А потім ходила по селу і всім розповідала, яка я велика пані стала, і робити нічого не хочу!
Я і справді не хочу! Відвикла я за 22 роки від цих городів і жуків. Я ранок хочу з кави почати, але моя мама постійно зі мною свариться і називає мене лінивою.
Окрема історія – це сусіди! Мені з жіночками мого віку взагалі не цікаво. Сусідка прийде, попліткувати хоче, розповідає про кожного якісь небилиці, а мені все це слухати зовсім не хочеться!
Не знаю, може це просто період адаптації, і я ще звикну, але поки-що я дуже хочу повернутися назад в Італію.
Якщо хтось вже був на моєму місці, порадьте, що робити? Як адаптуватися до життя вдома?
Не думала я, що це стане для мене такою проблемою.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.