fbpx

В стареньких батьків ми з чоловіком позичили гроші, щоб собі купити дачу. Обіцяли швидко повернути, але я залишилася без роботи. Мама з татом запевняли, що почекають, щоб ми не хвилювалися за борг. Якось я прийшла до них в гості, а в них холодильник порожній

Ми з чоловіком жили в столиці в однокімнатній квартирі, мали двоє дітей. Так склалося, що ми люди не багаті, більше жило відразу придбати не могли, тому просто відкладали гроші, щоб в майбутньому здійснити свою мрію і таки купити більшу квартиру, щоб усім вистачало місця.

Гроші ми збирали, на жаль, не швидко, адже заробляли не так багато, та й два декрети, один за одним, теж далися в знаки. але гроші хоч по трішки, але ми відкладали.

А так склалося, що майже рік потрібно було сидіти вдома, були обмеження скрізь. А з дітьми в однокімнатній квартирі було дуже важко і ми вирішили, що потрібно купити маленький будиночок за містом, типу дачі, але, щоб там можна було жити і взимку. Грошей у нас було небагато, кредит невеликий нам дали, але цього не вистачало і ми вирішили позичити гроші в моїх батьків.

Вони обоє нещодавно вийшли на пенсію, отримують мало грошей, але трохи заощаджень в них було, відклали, коли працювали. Батьки нам гроші позичили, а ми обіцяли швидко віддати.

Купили невеличку дачу ми цього літа, будиночок маленький, але є садок, город, там дуже красиво. Діти щасливі, адже вони весь день на свіжому повітрі, а не в тісній кімнаті всі разом. З роботи мене звільнили, іншу шукати не стала, адже постійно з дітьми. Ми від столиці близько, адже чоловік працює в Києві, щодня їздить на роботу.

Свою квартиру здали в оренду, з цього й виплачуємо кредит, а те що заробляє чоловік – йде лише на харчування і найнеобхідніші речі, я стараюся економити. Виходить так, що батькам нам гроші повертати нічим, для них нашого сімейного бюджету не вистачає. Тато з мамою заспокоюють, кажуть, що почекають, щоб ми не хвилювалися.

Якось ми без попередження заїхали до них в гості, в батьків практично порожній холодильник, ходять в старих речах, у мами черевики з дірками. Я вже пошкодувала, що позичила у тата з мамою гроші, їм самим непросто живеться.

Я тепер навіть не знаю, що робити. Родичі кажуть, щоб я забрала їх до себе, а їхню квартиру здаватимемо в оренду, за це їм буде легше жити. Але до себе я їх не можу забрати, на дачі всього дві кімнати. Виходить ми знову з дітьми будемо жити в одній тісній кімнаті. То для чого було купувати її? Я заплуталась зовсім з цими грошима, не знаю, що робити тепер. Шкодую, що позичала гроші в стареньких батьків?

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page