Нам з чоловіком по 50 років, живемо ми разом вже майже 30 років.
Так склалося, що і в моїй родині, і в чоловіковій родині ми живемо найзаможніше.
І я вам скажу, це ще те випробування! Більшість наших родичів вважає, що якщо у нас є більше, ніж у них, то нам не важко поділитися.
Ми з чоловіком живемо в селі, там де і усі наші родичі (і чоловіка, і мої, бо ми з одного села). На фоні інших у нас і справді є багато: великий двоповерховий дім, красиве подвір’я (я навіть дизайнера по озелененню найняла), дві машини маємо (одна наша, одна робоча).
Так що ми і справді не бідуємо, і це бачать наші родичі, які живуть значно бідніше.
Моя молодша рідна сестра, наприклад, має четверо дітей, чоловік у неї любить випити, то ж живуть вони дуже бідно – від зарплати до зарплати.
У брата мого чоловіка та сама історія – у них з дружиною троє дітей, стара хата, і злидні.
У нас теж були всі шанси так жити, бо коли ми одружилися, ми не мали нічого. Та у мене виникла ідея – робити ковбасу, і тепер у нас великий ковбасний цех, нашою ковбасою ми пів району забезпечуємо.
Я своїй сестрі ніколи не шкодувала нашої продукції, кажу – приходь в цех, бери скільки треба. Та й гроші, як вона у мене позичає, я не кажу, щоб вона мені їх повертала, бо розумію її важку ситуацію.
А от мій чоловік принципово нічого не дає своєму брату! Каже, що той має навчитися бути головою сімейства, а не чекати на подачки багатого брата.
Я вважаю, що мій чоловік не правильно чинить, що не хоче допомогти братові. Тепер між ними ворожнеча. Дружина брата нам дуже заздрить, куди ходить – плітки різні про нас розпускає. Це дуже неприємно!
Моя ж сестра дуже вдячна мені і вважає мене найкращою сестрою в світі.
А нещодавно сталася одна історія, яка може зіпсувати мої з сестрою стосунки, і все через мого чоловіка.
На жаль, не стало моєї мами. Після неї залишився будинок, і в спадщину за законом повинні б вступити ми обидві з сестрою.
Та вона прийшла до мене з проханням, щоб я відмовилася від своєї частки на її користь, бо вона живе у чоловіка, а він п’яниця, і не включено, що їй доведеться з ним розлучитися. Тому мамин будинок може стати їй в нагоді.
Я і сама розумію, що сестрі мамин дім більше потрібен, ніж мені, навіть тому, що у неї четверо дітей, а у нас єдина донька, якій ми вже купили на майбутнє квартиру.
Та сама я це рішення прийняти не могла, тому сказала, що мені треба порадитися з чоловіком.
Для мене це була чиста формальність, щоб він потім не казав, що нічого не знав. Я була впевнена, що він просто схвально кивне головою.
Та цього не сталося, як і з своїм братом, чоловік вирішив, що досить мені своїй сестрі потурати.
– Ти її тягнеш ціле життя! Я вже мовчу, скільки нашої ковбаси вони вже з’їли, а тепер ще й будинок їм віддати. Я проти! З принципу!, – заявив мій чоловік.
От що тепер робити, я просто не уявляю. Як мені викрутитися, щоб і з сестрою не посваритися, і з чоловіком не розлучитися?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
