Мені 40 років, я давно одружена. З чоловіком у мене чудові стосунки, з його мамою теж, принаймі, були донедавна. У чоловіка є молодший брат Степан, який в свій час одружився з Любою. От якби мені років п’ять тому сказали, що моя свекруха Віра Данилівна полюбить Любу, я б в житті не повірила!
Коли молодший син одружився, вона була була не на жарт засмучена. В дружини її син вибрав собі приїжджу дівчину, без освіти, працювала продавцем телефонів, жила у подружки в кімнаті в гуртожитку. Пам’ятаю, Віра Данилівна просто поперек дороги лягала, не пускала сина в РАЦС.
Я була впевнена, що свекруха ніколи її не прийме, а тепер вона купує їм квартиру! Вчора були у неї на дні народження, вся родина зібралася, в тому числі і Люба з чоловіком і дитиною. Я зрозуміла, що тепер все змінилося і ближче молодшої невістки у свекрухи тепер нікого немає. Люба від неї, виявляється, не вилазить.
Дочка їхня бабусі на день народження віршик прочитала, і Віра Данилівна встала, розчулилася і пообіцяла, що допоможе їм з житлом! Визнаю. що талант у молодшої невістки є. бо приручити таку свекруху, як наша Віра Данилівна, це талант потрібен!
Віра Данилівна – людина пряма і дуже непроста в зверненні. В людях вона бачить тільки погане, тому подруг і друзів у свекрухи не було зроду, та й з нечисленними родичами пенсіонерка майже не спілкується, бо в свій час щось не поділили.
Вічно з підібраними губами і незадоволеним обличчям, постійно з критикою. Слів не вибирає, говорить завжди те, що думає. Чужої думки не сприймає! Дуже важка людина!
Особисто я спілкуюся з свекрухою по мінімуму, і чоловік мене в цьому підтримує. Зустрічаємося на сімейних урочистостях два рази в рік, і я вважаю, що цього достатньо.
Допомога Вірі Данилівні не потрібна точно – людина вона більш ніж забезпечена. Вона багата спадкоємиця – у неї кілька квартир у власності, які вона здає. Плюс до останнього часу вона працювала, заробляла дуже добре. Живе скромно, гроші складає на рахунок. Я так думаю, що у неї там уже на рахунку чимала сума назбиралася.
Нашій сім’ї вона не допомагає нічим, тому я не відчуваю себе чимось їй зобов’язаною і намагаюся спілкуватися зі свекрухою якомога менше. А от Люба вибрала іншу тактику і знайшла підхід до свекрухи.
Не розумію, як їй це вдалося. З самого початку їхнього знайомства свекруха ні бачити, ні чути її не хотіла. Була впевнена, що Люба її синові не пара, і запросто висловлювала тоді ще майбутній невістці в очі.
Якби зі мною так розмовляли, як тоді з Любою, я взагалі не уявляю! Я б таку свекруху назавжди викреслила з життя! Ноги б моїй не було в її будинку!
Однак Люба поводилася абсолютно по-іншому. Вона ніби не чула всього, не звертала уваги, закривала очі, вела себе зі свекрухою показово дружелюбно. Питала поради, раз у раз просила допомогти, навчити, слухала Віру Данилівну відкривши рот.
Звичайно, вона робила все, щоб привернути до себе багату маму свого чоловіка. І її можна зрозуміти. А от мотиви свекрухи я збагнути не можу.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.