fbpx
Життєві історії
В шлюбі я давно. Я намагалася догодити свекрам, на свята купую їм подарунки. А нещодавно дізналася, що вони до себе кличуть завжди лише чоловіка, просять, щоб мене з собою не брав

Вийшло так в моєму в житті, що у мене завжди були не дуже теплі відносини зі своїми батьками. Навіть в дитинстві мама й тато не приділяли мені належної уваги, як має бути до своєї дитини, і завжди відводили нас то до тітки, то до бабусі. Я завжди трохи через це хвилювалася і сподівалася, що коли вийду заміж, у мене нарешті з’явиться велика і дружна сім’я і мені нікуди не прийдеться йти з дому, щоб хтось від мене відпочив.

Я навіть свого чоловіка вибирала за відповідними ознаками – з повної, благополучної, дружної сім’ї, з хорошої родини, що цінує затишок і добробут в своєму будинку. Коли зустріла такого чоловіка для себе, то була дуже щаслива тому, що його родичі мене добре прийняли до себе.

Я завжди намагалася справити на сім’ю Олега лише найкраще враження. Сама запропонувала йому, щоб він мене з ними познайомив, ініціювала гарну зустріч для них в нашому будинку і намагалася підтримувати контакт через соціальні мережі і телефон.

Родина Олега теж мене сприйняла добре, періодично звали нас до себе в гості на свята, і я встигла відчути себе частиною їх великої родини, потрібною і цікавою комусь, я мала сім’ю про яку мріяла багато років. Якщо в святкові дати у нас не виходило зустрітися, я всім їм передавала подарунки, хай і не дуже дорогі, але з любов’ю підібрані для кожного.

Як мені здавалося, у мене вийшло подружитися з сестрою Олега і встановити досить таки теплі та довірчі відносини з його бабусею. Вони навіть обіймали мене при кожній зустрічі і іноді допомагали порадами. Загалом, я відчувала рідною людиною їм.

Так як від своєї рідні я не отримувала нічого подібного в своєму житті, навіть найменшої уваги, ці відносини стали дуже цінними для мене. Я отримувала від них те, чого мені так не вистачало: відчуття тепла і потрібності. Однак через якийсь час сестра чоловіка почала віддалятися від мене – стала рідше ініціювати спілкування зі мною, і в якийсь момент припинила щось обговорювати, перейшовши на сухі відповіді.

А якось ставлення його родити дуже змінилося до мене. Бабуся чоловіка як і раніше ставиться до мене добре, але постійно просить мене, щоб я якомога частіше допомагала їй на дачі, і уважно стежила за порядком в своєму будинку, що з моїм графіком роботи дуже складно зробити, і тому вона ображається. Загалом, через приблизно півтора року шлюбу я зрозуміла, що щось пішло не так.

Коли я почала розпитувати Олега про ставлення його родини до мене, він в якийсь момент зізнався, що я їм “не дуже подобаюся”, я чужа їм людина.

З’ясувалося, що його мати з батьком завжди сватали йому в дружини іншу жінку ще задовго до нашого знайомства, вона була красива, розумні і з хорошої родини, і батьки були засмучені його вибором. За словами Олега, у його сестри ніколи не було до мене дружніх почуттів, і вона спілкувалася зі мною з ввічливості. Бабуся – це єдина його родичка, всього одна з їх сім’ї людина, яка мене насправді добре прийняла, але її не влаштовує те, що я погана господиня, і не дуже добре готую її онуку по три страви на вечерю. Загалом, якщо я робитиму все, як скаже вона, то відносини у нас будуть гарні. А, якщо ні – то ні.

Загалом, незважаючи на те, що я вважала себе частиною сім’ї Олега, я все одно залишилася для цих людей зовсім сторонньою людиною, чужою просто. Найприкріше було почути те, що виявляється, вони часто кличуть мого чоловіка Олега до себе в гості, просячи його приходити без мене. Відчуваю себе чужою в їх родині, воно, напевно, й не дивно, я багато просто очікувала від цих людей. Як тепер мені до них ходити в гості, нести їм подарунки, вдавати, що все добре, коли я знаю, що вони мене навіть бачити не хочуть?

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page