З моїм чоловіком Олегом ми у шлюбі живемо вже 10 років.
Мій Олег дуже добрий батько і чоловік.
Ще відразу, як тільки ми одружилися, чоловік мій відкрив свою власну справу.
Згодом все пішло дуже добре і він став заробляти чималі гроші.
Живемо ми з Олегом в його великій та просторій трикімнатній квартирі, маємо троє дітей.
Так вийшло, що після одруження, я жодного дня не працювала.
Адже спочатку сиділа в декретах, а потім діти йшли в перший клас, я весь свій час присвячувала сім’ї.
Тай, всю правду кажучи, ніколи у мене й не було потреби ходити на роботу і заробляти гроші, адже чоловік гарно дуже заробляв, грошей нам усім завжди вистачало і 10 тисяч гривень особливої погоди в нашому домі не робили, тому я вирішила присвятити себе сім’ї і нашому дому.
Але у нас була завжди свіжа та смачна їжа на столі, вдома чистота і краса, діти теж доглянуті, та й чоловіка я не обділяла увагою.
А одного разу якось мені кума моя каже, чому я нічого не помічаю, що мій чоловік давно вже іншу знайшов, вона працює в нього на роботі, люди про це говорять, а я нічого не бачу, наче мені байдуже це все.
Я дуже здивувалася, адже нічого не помічала ніколи щось недоброго в поведінці свого чоловіка.
Він завжди після роботи біжить додому, вихідні проводить з дітьми, ми іноді їздимо й самі відпочивати, коли діти з бабусею.
Наче ж все добре у нас було всі ці роки, я ніколи й поганого нічого не могла подумати про свого чоловіка, та й Олег, за весь цей час, так і не дав мені жодного приводу для цього.
Але від тієї розмови з кумою я стала придивлятися до свого чоловіка.
Зараз часто телефоную йому на роботу щогодини, запитую все, що він робить, намагаюся контролювати його.
Олег, звісно, сердиться, пояснює, що багато справ, а я лише заважаю постійними дзвінками йому.
А я не можу почати з ним розмову про це, що мене тепер турбує, адже навіть уявити не можу, що це може бути правдою.
За тиждень, що я придивляюся до чоловіка, нічого недоброго я не помітила, та слова куми крутяться постійно в мене в голові, я їх постійно згадую.
Можливо вона заздрить мені, що ми добре живемо і тому мені це сказала, чи, можливо, це правда?
Я навіть не знаю чи варто з чоловіком починати розмову про це.
Що робити не знаю, адже не хочу зруйнувати свій шлюб, бачу, що стала дуже прискіплива до чоловіка і це руйнує наші добрі стосунки.
Але спокою я вже не маю після тієї розмови, не можу просто взяти і залишити все так, як є.
Що б ви зробили на моєму місті?
Як бути в моїй ситуації?
Фото ілюстративне.
