fbpx

В середині вересня додому з Італії приїхала мама мого чоловіка і подарувала нам п’ять тисяч євро, а через тиждень прийшла і забрала ці гроші. Я впевнена, що тут не обійшлося без сестри чоловіка

В середині вересня додому приїхала мама мого чоловіка. Свекруха заробітчанка, вже 15 років працює в Італії. Ми з чоловіком на її гроші ніколи не зарились, вважали, що якщо вона дасть – добре, а ні – то її право.

У мого чоловіка є молодша сестра, так та навпаки переконана, що мама поїхала на заробітки лише заради її щасливого майбутнього. І це дійсно так виглядає. Спочатку свекруха заробляла на те, щоб дати Марині освіту, та захотіла вчитися в медичному, а там навчання дороге. Потім треба було шукати роботу, свекруха знайшла зв’язки, добре заплатила, щоб Марині дали хоч пів ставки.

Зарплата у зовиці була невеликою, зате свекруха дуже пишалася, що її донька в районній лікарні працює. Тепер всі гроші йшли на те, щоб Марина гарно одягалася, бо між люди в чому-небудь не підеш. Для донечки мама грошей не шкодувала – у неї одяг завжди був за останньою модою. А також нові телефони, брендові сумочки, дорогі парфуми, все це спонсорувала свекруха в надії на те, що донька знайде собі нареченого під стать.

Невдовзі Марина і справді всім повідомила, що виходить заміж. Мама мого чоловіка з Італії приїхала, і зробила шикарне весілля на пів села. Мені важко навіть уявити суми, які були використані на це торжество, але чи мені чужі гроші рахувати, якщо мають – нехай витрачають.

Після весілля Марина пішла жити до багатої свекрухи у їхній приватний будинок, але щось вона там не прижилася, бо почала скаржитися мамі на погане життя. І тут ми з чоловіком дізнаємося, що свекруха вже доньці квартиру купила, і неабияку, а трикімнатну. Марина з чоловіком переселилася у власне житло, але і цього було мало.

Через певний час бачу, у зовиці з чоловіком з’явилася нова машина. Впевнена, що самі вони на неї не заробили, і тут без допомоги свекрухи не обійшлося, але нам про це не говорять.

Щоб ви розуміли, за весь цей час мама чоловіка нам передала десь триста євро і кілька разів посилки з одягом і італійськими смаколиками.

Але цього року щось змінилося, бо свекруха приїхала, покликала нас до себе, і дала п’ять тисяч євро. Сказала, що ми маємо самі вирішити, на що їх витратити. Чоловік зрадів, а я прийняла ці гроші з осторогою, адже свекруха ніколи і нічого нам просто так не давала.

Моя інтуїція мене не підвела, не пройшло і тижня, як свекруха повернулася за грошима, просила наче тепер їх позичити. Їй на щось терміново потрібні гроші, вона обіцяла, що обов’язково за кілька місяців нам поверне ще більшу суму.

Я витягла гроші з сховку і повернула їх чоловіковій мамі, сказала, що не обов’язково нам їх віддавати. Вона зраділа і пішла, запевнивши нас, що це вона позичає. Не знаю, але мені чомусь здається, що без сестри чоловіка тут не обійшлося, що гроші терміново стали потрібні не свекрусі, а їй. Ну що ж, побачим.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page