Днями я поспішала додому, і випадково на вулиці побачила свою колишню свекруху. Я навіть не відразу її впізнала, вона наче постаріла на багато років.
Вона першою підійшла до мене, бо хотіла поговорити. Я її вислухала, бо що нам тепер ділити?
Мама мого колишнього чоловіка не приховувала, що дуже шкодує, що ми з ним розлучилися, тому що теперішня невістка влаштувала їм непросте життя.
Я розлучилася з чоловіком давно. В той час розлучення не були такими частими, як зараз, тому дався цей процес нам всім важко.
Ми жили окремо, але, в наше життя постійно втручалася мама чоловіка. Вона була переконана, що я погана дружина для її сина, що зовсім за ним не стежу, і що я йому не пара.
Свекруха хотіла, щоб я постійно приїжджала до них в село, і допомагала їй по господарству.
У мого чоловіка ще була рідна сестра, але дочку свекруха не чіпала. Вона сиділа вдома і доглядала за дитиною і чоловіком, а я мала їздити на город, щоб було з чого зробити їй заготовки на зиму.
Останні роки шлюбу ми жили дуже погано: я ходила по своїх подругах, а чоловік – по своїх друзях. Але свекруха вважала, що в мене такого права не було, бо хороша дружина має сидіти вдома.
Я прийняла рішення розлучатися. Ми з колишнім житлом винаймали житло, тому після розлучення я пішла практично в нікуди. Як я давала собі раду – окрема історія.
А ось колишній чоловік через пів року одружився. Не останню роль тут відіграла його мама, яка практично привела йому цю наречену додому.
– Дівчина з села, – хвалилася колишня свекруха спільним знайомим, – жити зі мною будуть. Невістка ніякої роботи не боїться, не те що колишня! Нова і шиє, і пироги пече, і шкарпетки в’яже! І розуміє його, коли син після роботи з друзями затримується.
Якийсь час я за життям колишнього не стежила, не до того було: заміж вийшла, дитина народилася. Знала я тільки, що в новому шлюбі дітей у чоловіка не було.
– Будинок будують, окремий, – принесла новину подруга.
Потім я дізналася, що вкладаються чоловік і свекруха, а участь дружини обмежується лише тим, що іноді на будівництві працюють її родичі, брати та батько.
Про цю історію я забула, і згадала лише тепер, коли випадково на вулиці зустріла свою свекруху.
Вона мені поскаржилася, що невістка розлучилася з її сином і будинок собі забрала. Виявилося, що у неї відразу була умова – оформляти дім на неї.
Мама мого чоловіка так розчулилася, що навіть вибачення у мене попросила за те, що не давала нам спокійно жити.
Я її давно пробачила, завдяки їй у мене тепер все добре. А у них – вже як є.
У мене теж росте син, і я дала собі слово, ніколи не бути схожою на свою колишню свекруху.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.