Чоловік Світлани пішов дуже рано, але залишив їй три рідних донечки. Як їй жилося потім можна лише уявити собі, а то все зовсім непросто: сон декілька годин на день, дві роботи, готування, прибирання й прасування, а враховуючи те, що Світлана жила в селі, то її не минули ні город, ні господарство.
Життя молодої жінки стало трохи легшим, коли старшій донечці виповнилося 10 років, вона вже й допомагала мамі гарно і з сестричками меншими могла сама залишитися вдома під наглядом, звичайно, сусідки.
Роки минали, донечки Світлани підростали, отримали хорошу освіту, яку їм могла дати мати.
І одного разу старша донька сказала, що збирається заміж. Світлана на радощах аж підстрибувала, дуже просила познайомити з майбутнім зятем. Руслан дуже сподобався майбутній тещі:
– Виходь, доню, за нього, він прекрасна людина, я бачу це добре, тобі пощастить з ним.
Ой, як далося те весілля Світлані мало хто знає, але те що вона все літо полола буряки у сільського фермера, щоб віддати борги, яких набралася в людей, які на весілля брала, то це бачили всі люди.
Потім зятя привела і Ольга. Мати зраділа, що й друга донька влаштує свою долю теж дуже добре, не залишиться сама і знову стала дітям відкладати гроші, бо життя непередбачуване, а вона єдина їх надія і опора зараз, вона має все для них зробити. Відгуляли всією великою родиною і друге весілля, середньої донечки.
Коли стали плітки по селі ходити, що вже й третя Тетяна скоро вийде заміж, то жінки вже на роботі глузувати стали з Світлани. Одна прямо в очі жінці тоді і сказала:
– Ти правильно робиш, що швидко доньок з хати заміж віддаєш, ти ще молода, ще сама заміж вийти можеш. Бо одній дітей забезпечувати багато років непросто, а так підуть швидко з хати, то ти сама ще щастя побачиш.
– Я нікого поспіхом з хати не відсилаю, у мене навіть на думці такого немає. Я сама своїх доньок виховувала, і щиро радію, що у них хороші чоловіки, що у них влаштована добре жіноча доля. Ще молодшеньку заміж віддам і житиму собі спокійно для себе. Материнський борг я виконала, лише любляча мати мене зрозуміє, я ніколи нікому нічого пояснювати не буду, бо це лише моя справа і моїх доньок.
І вже скоро грали знову весільні музики на подвір’ї Світлани, зібралася вся родина. Але гроші вже не позичали, бо старші сестри Тетяни вже добре влаштувалися в житті і самі дали матері гроші на весілля для сестри.
Зараз вже Світлана сама пенсіонерка, заміж вона більше так і не вийшла, все життя своє прожила заради дітей та онуків своїх.
Зате тепер щосвята у неї в хаті збирається велика родина: доньки, зяті, онучата. Світлана жінка дуже щаслива, шкодує лише про одне, що зараз поряд з нею немає її чоловіка, він так мріяв про сина, тепер у них аж три синочки – її добрі зяті, ще й онучата маленькі. Така радість для старенької жінки.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
