fbpx
Життєві історії
В понеділок мама Ірини прийшла від нотаріуса і сказала, що написала заповіт на свою квартиру. Повідомила, що зараз хоче зробити все сама, щоб потім не було непорозумінь, квартиру вона поділила справедливо: Ірині – одну шосту, а решта – синові

Нещодавно до Ірини мама зателефонувала, мовляв, була в нотаріуса, хочу все розділити між тобою і Іваном ще за життя, щоб не було потім, як у наших знайомих. Ну, це старі друзі родини були, їхні діти, дві дочки, пересперечалися пару років тому через майно батьків, яке ті залишили після себе, а такі сестрички хороші були в дитинстві, прямо найкращі подруги. Ми всі такі здивовані від того були, що й не передати словами.

– Ну ось, наша мама після того добре подивилася на все на це і вирішила, що у нас з Іваном, зі старшим братом, так бути не повинно. Я кажу, ну написала і написала, молодець. А вона – ні, ти послухай, що і до чого, виходить, щоб потім питань не було. Загалом, у неї з майна – тільки наша квартира. Я, каже, розділила між вами двома: тобі, Ірино – одну шосту, а решта Івану! Я мало не сіла від несподіванки і такої неочікуваної новини.

Квартира, в якій все своє життя живе мама Ірини і Івана, Олеся Сергіївна – невеличка двокімнатна квартира в старому панельному будинку на краю столиці. Район не самий хороший, звісно, ремонт в тій квартирі робили багато років тому. Але за столичними цінами і таке житло є вельми хорошим, зараз таку квартиру просто так не купиш, багато років потрібно гроші відкладати.

На сьогоднішній день квартира належить на дві третини Олесі Сергіївні і на одну третину – Ірині.

Колись давно тато з мамою приватизували квартиру на трьох – на себе і молодшу дочку, особливо не розбираючись в юридичних тонкощах і не заглядаючи в далеке майбутнє. Все навколо приватизували, взялися і вони це зробили так само, як і всі люди.

Старший син на той момент давно вже виписався з батьківської оселі і жив зі своєю сім’єю окремо. Він взагалі у них молодець, відповідальний чоловік, працьовитий, добре заробляє, гарно стоїть на ногах, самостійно досяг всього. Їздить на дорогому великому джипі, живе в чотирикімнатній квартирі, старшу свою дочку вчить платно в дорогому університеті, будує квартиру для неї.

Коли не стало батька, діти відмовилися від спадщини на користь матері. Так і вийшло, що Олеся Сергіївна стала власницею двох третин, а у Ірини залишилася лише її частка.

Саме на свої дві третини нещодавно Олеся Сергіївна і оформила заповіт у нотаріуса: пів квартири відписала синові, і маленьку часточку дочці – так, що і у Ірини згодом і буде половина.

– А що ти, каже, Ірино, мовчиш, я несправедливо розділила квартиру, чи що? Все правильно! Ірино, адже у тебе вже є велика частина нашої з батьком квартири, а у нас же двоє дітей, квартира має бути обом в однакових частинах! Що тобі не подобається знову?

Треба сказати, у самої Ірини в житті все набагато скромніше, ніж у брата: після розлучення з чоловіком вона живе з сином у орендованій квартирі. Працює, звичайно, і навіть час від часу отримує аліменти, коли колишньому раптом приходить бажання працевлаштуватися, але вони зовсім невеликі, то не такі гарні гроші. Втім, зазвичай чоловік на роботі працює недовго, так що розраховувати жінці доводиться тільки на себе.

Квартиру свою власну вона собі не купила за ці роки, і вже розуміє, що навряд чи коли-небудь купить. Не ті доходи у неї зараз зовсім. Головне їй зараз – сина поставити на ноги, адже життя непросте.

На Ірині також, останнім часом, лежить і допомога старенькій матері. Брат теж бере участь, але в основному грошима. Щоденні дзвінки телефонні, капризи, скарги виходять лише на долю дочки, до сина Івана мама не дзвонить. Олеся Сергіївна, щиро кажучи, людина зовсім непроста, і з віком характер у неї стає все важчим.

Що вже там гріха таїти, Ірина, звичайно, думала про спадщину серйозно, розраховувала, що ділити вони з братом будуть материнську долю навпіл, тільки такий поділ жінка вважає справедливим. І на дві третини від двокімнатної квартири вона згодом купить собі однокімнатну, в якій зможе жити в старості, буде і їй і дитині хороше майбутнє. А можливо, і як-небудь викупить у брата його третину, тоді взагалі краса – їм залишиться хороша квартира. Брат досить добре і так живе, можливо, з ним можна буде домовитися на невеликі гроші або хоча б на розстрочку платежу, Іван має зрозуміти і допомогти своїй сестрі.

Що робити з половиною двокімнатної квартири, Ірина зараз навіть й подумати не може. Викупити у брата вона її не зможе тепер точно, адже це половина квартири, купити щось нормальне для житла теж тепер не вийде у неї.

Ірина вважає, що такий поділ не справедливий і вже зараз хоче сказати мамі про це.

Тамара дуже засмучена, не знає тепер, як буде у неї влаштоване житті.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page