За майже п’ять років сімейного життя я ніколи не помічала нічого дивного в поведінці мого чоловіка: приходив додому він завжди вчасно, був уважним і турботливим. До того дня я була впевнена, що у нас все добре.
Але якось в п’ятницю я зібралася прати. Чоловік ще спав, тому я вирішила його не турбувати, а сама взяла його речі, які потребували прання. Випадково в кишені у свого чоловіка я знайшла ключі від якоїсь квартири. На ключах був жіночий брелок. Дивлячись на знахідку, я просто не знала, що думати. Сфотографувала ключ і поїхала на роботу, так як у мене були важливі справи.
Думка про ключі мене дуже непокоїла, я не могла знайти собі місця, тому я написала чоловікові повідомлення, мовляв, повернуся, нас чекає важлива розмова.
Коли чоловік прокинувся і прочитав моє повідомлення, відразу відписав мені:
– Щось трапилося?
– Сталося! Увечері все дізнаєшся! – сухо відповіла я.
Я хотіла ще дещо сказати своєму чоловікові, але він відключив телефон.
Мої колеги на роботі відразу ж висунули припущення про те, що у мого чоловіка з’явилася інша жінка, і він знімає для зустрічей з нею квартиру. Я ніяк не могла в це повірити.
Ми з Артемом одружені вже п’ять років. У нас росте чудовий син. Квартиру ми купили в кредит. Мій чоловік ніколи не ховає від мене свій телефон, у нас з ним один ноутбук на двох. Я знаю всі паролі свого чоловіка. Ніколи не думала, що мій чоловік буде мені зраджувати.
Я навіть не знала, що й думати. Мої колеги давали мені найнеймовірніші поради: хтось радив мені зробити копію ключів і зловити чоловіка на гарячому, хтось радив влаштувати за чоловіком стеження.
Загалом, до кінця робочого дня я вже й не знала, що думати, і що робити. Я відпросилася з роботи на годину раніше і поїхала за сином в дитячий садок. Дитину я відвезла до батьків: не хотіла, щоб він чув нашу розмову. Поки я їхала додому, я вже уявила наше розлучення, уявила, як ми з чоловіком ділимо машину і квартиру, як вирішуємо питання з аліментами. Квартиру я нікому віддавати не збиралася.
Коли в такому накрученому стані я прийшла додому, мій чоловік в цей час якраз спокійно мив посуд на кухні. Я подивилася на нього таким поглядом, що він дуже здивувався, що відбувається і запитав у мене:
– Привіт, а де Андрійко? Хіба ти не забрала його з дитячого саду? А про що ти хотіла зі мною поговорити?
– Ти чому відключив телефон?
– Та не відключав я телефон. Я його просто в каву впустив. Тепер доведеться купувати новий телефон. А що взагалі сталося?
– А ось що! – сказала я і показала чоловікові фотографію ключа.
– Ну і що? Це ключі від квартири моєї мами. Вона ж останнім часом себе дуже погано почуває. Так ось вона і дала мені на всякий випадок ключ від своєї квартири. А що тут такого? А ти що взагалі подумала?
– Я подумала, що це ключ від квартири, де ти зустрічаєшся з іншою жінкою. Я від тебе такого не очікувала! Як ти міг мені зрадити?
– Та не зраджував я тобі! Що ти таке вигадуєш!
– Добре! Тоді я зараз подзвоню твоїй мамі і все у неї дізнаюся.
Я зателефонувала свекрусі і запитала у неї: чи давала вона ключ від своєї квартири своєму синові. Свекруха відповіла, що ніякого ключа вона нікому не давала.
Мій чоловік не став мені більше нічого пояснювати. Він не став виправдовуватися. Він просто велів мені одягатися. Ми поїхали до його мами. Там він дав мені ключ і велів відкрити двері. Ключ виявився саме від дверей квартири моєї свекрухи.
Виявляється, свекруха просто забула про те, що дала своєму синові ключ. Ми поїхали додому. Я всю дорогу вибачалася перед чоловіком, що не повірила йому. Мені було дуже соромно. Але одночасно я дуже раділа тому, що мої підозри не підтвердилися. Мій чоловік любить мене, і у нього немає ніяких інших жінок.
З цієї ситуації я зробила висновок, що ми, жінки, і справді дуже часто любимо робити поспішні висновки, замість того, щоб спочатку все перевірити і проаналізувати.
Фото ілюстративне – galereika.
