fbpx

В п’ятницю я подругу зустріла і Галина стала скаржитись, що грошей немає. Усі витратила на подарунки на Миколая, в гаманці лише декілька сотень гривень. А скоро Новий рік, потрібно хоч продукти на святковий стіл купити. Я не вірила подрузі, адже в неї двоє дітей

Подругу вчора зустріла, вона стала скаржитися, що грошей немає, усі витратила на подарунки на Миколая. скоро до Нового року готуватися потрібно, а в кишені поки порожньою, потрібно дочекатися зарплати. Галина чекала, щоб швидше вихідні минули.

– Смішна ти, дуже дивно мені все це чути від тебе. Так сильно роботу свою любиш, що чекаєш понеділка?

– Та не в цьому справа зовсім, а в іншому, виходить. Зарплату мають дати мені на роботі в перших днях наступного тижня, чекаю не дочекаюся вже цього дня. Грошей немає зовсім, так склалося, не розрахувала трохи. На Миколая останні гроші витратила. На Новий рік скупитися тепер потрібно, на стіл, на подарунки рідним та близьким. Дітей треба повести на різні вистави, туди-сюди, в загальному, мені ще грошей чимало потрібно, аби вистачило зарплати. У гаманці моєму кілька сотень гривень всього залишилося. Нічого, якось таки протримаємося у цей час. У мене там крупи якісь є, десяток яєць ще залишилося, борошно, молока літр, картопля, пів капустини. До понеділка все добре буде у нас. А там і зарплата скоро буде, то вже легше прийдеться тоді.

– Ти, звичайно, вибач мене, Галино, але я не розумію зовсім тебе, як це можна легко витратити ось так усі гроші, в тебе ще ж діти є, мало там чого. Не можна так! А якщо не дадуть грошей в понеділок-вівторок, що робити будеш? Пів капустини і крупа на сім’ю з чотирьох осіб на кілька днів – це якось маловато зовсім. Не правильно робите ви.

– Чому це раптом не дадуть нам зарплату на роботі? Зараз не дев’яності роки, платять нам вчасно, нам ще зарплату так не затримували ніколи, це я вперше не розрахувала.

– А я завжди стараюся, щоб у мене якась копійка була, заощадження завжди є у мене. Я не розумію, як можна залишитися з двома дітьми і з парою сотень гривень в кишені. Ти при цьому спокійна така.

– Ой, знаєш, я накопичення принципово не роблю, і запасів великих в будинку теж не тримаю. не роблю я такого. Я ж не бабуся старенька, яке все під матрац свій кладе, а сама лише хліб один їсть. Жити потрібно, я завжди вважала, тут і зараз, гроші витрачати із задоволенням, тоді вони і приходити будуть легко і просто. І “чорного дня” чекати ніколи не варто, тим більше, збирати на нього, це не правильно зовсім. Тоді він і не настане ніколи і все в родині буде добре.

Галина ніколи грошей не відкладає, вона просто живе сьогоднішнім днем. Каже, що скільки грошей на книжках вже пропало у людей, і знову наступати на ці граблі зовсім не хочеться. Буде день – буде і їжа, що-небудь придумає зі своїм чоловіком. Але чи вірно вона робить? Зараз часи непрості, в будинку двоє дітей, а в неї лише продуктів вдома на декілька днів.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page