fbpx
Життєві історії
В п’ятницю ввечері сестра прийшла до мене, хотіла позичити три тисячі гривень, але я їй відмовила. Марина на це не сподівалася, а вранці мені зателефонувала мама і сказала, що так не робиться, рідним треба допомагати

У мене є молодша сестра Марина. Мені 35 років, сестрі 30. Я заміжня, у мене чоловік і двоє дітей. Марина теж була заміжня, але два роки тому розлучилася.

Ми з чоловіком усього досягали самі. Разом ми вже 15 років, ще з студентської лави. Після весілля ми знімали житло, потім разом поїхали на заробітки, повернулися, купили квартиру. Один за одним у нас народилися діти. Зараз я працюю тут, у мене є невеликий продуктовий магазин, а чоловік і досі їздить на заробітки. Живемо ми непогано, можна сказати – в достатку.

Марина університет не закінчила, її виключили за неуспішність після третього курсу. Вона говорила, що поновиться на наступний рік, але так цього і не зробила. З роботою у неї теж не склалося, за весь час довше, ніж на два місяці, вона ніде не затримувалася. Весь цей час жила з мамою, яка її практично утримувала.

Сестра вийшла заміж 5 років тому, але через два роки спільного життя розлучилася. Знову повернулася до мами і «шукає» роботу. Періодично вона має якісь підробітки (займається з дітьми англійською мовою), але цього дуже мало. Я не раз пропонувала сестрі допомогти мені в магазині, чи посидіти з дітьми, але вона постійно відмовляється, каже, що у неї немає на це часу.

Зате вона завжди знаходить час для того, щоб прийти до нас коли їй треба грошей. Я ніколи не скупилася, завжди допомагала сестрі фінансово, бо бачила, що у неї фінансові труднощі. Також Марина взяла собі за звичку приходити до мене і зичити мій одяг (розмір у нас однаковий). Причому, те, що вона «зичить», до мене уже не повертається. А це і верхній одяг, і взуття, і сумочки, і навіть косметика.

Я спочатку на це уваги не звертала, якщо у мене є більше, то чому б і не поділитися. Але коли я нарешті усвідомила, що Марина не збирається йти працювати, у мене пропало будь-яке бажання їй допомагати.

В п’ятницю ввечері сестра прийшла до мене, хотіла позичити три тисячі гривень, але я їй відмовила. Марина на це не сподівалася, тому дуже образилася. Вранці мені зателефонувала мама і сказала мені в докір, що так не робиться, рідним треба допомагати.

Мама ще вірить у світле майбутнє Марини, що вона знайде роботу і почне заробляти, але я сумніваюся. Навіщо Марині заробляти, якщо у неї є я і мама, які поки їй ні в чому не відмовляли.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page