fbpx
Життєві історії
В п’ятницю мені зателефонувала сваха. Стала просити, щоб я їй щомісяця давала гривень 700. Моя донька в неї їсть, спить і водою користується, а працювати не хоче. Я поклала телефон і образилася на неї. А потім стала думати, а щоб я робила, якби мій син привів таку невістку

Пишу сюди для того, щоб дізнатися думку людей, бо зараз не знаю, як вірно вчинити, хто правий в нашій родині зараз.

У мене є сім’я: дочка, яка нещодавно вийшла заміж, син-підліток, чоловік і я. Чоловік працює на заводі але часто любить сидіти за гаражами з друзями після роботи майже щодня, зарплату мені приносить, але обов’язково щось і для себе залишає, це немала сума, всієї його заробітної плати я не бачу, та й він не дасть.

Мені 47 років, працюю в невеличкому кафе, мию там посуд, в різні зміни. Раніше в цьому ж кафе я працювала кухарем – до літа цього року, отримувала набагато більше грошей, але почалися проблеми, та й молоді кухарі почали краще працювати – такі страви навчилися готувати, що я не тягну, мені до них вже далеко, і це зрозуміло. Та й простіше мені зараз посуд мити, якщо чесно, відповідальності менше у мене і на роботі спокійніше.

Грошей у нас вдома завжди мало, та ще й чоловік витрачає не зрозуміло куди частину своєї зарплати. Дочка весь час говорила: “Ось прийде час, вийду заміж за багатого чоловіка, і вся наша сім’я буде гарно жити!” Я їй говорила, щоб голову такими нерозумними речами краще не заповняти, а вчилася – школу закінчила, але так і не визначилася, ким стане.

Пішла донька Аліна на курси майстра по манікюру, але якось не дуже добре це все у неї виходить, навіть на мені пробувала свої уміння – нічого їй і там не вдається. Загалом, така ось у мене донька ні до чого хисту немає. 21 рік, вчитися не хоче, працювати теж, каже, що для хорошої роботи потрібні або знайомства або якісь хороші курси закінчити, але нічого для цього не робить сама. Я не розумію, що вона чекає.

З часом Аліна мені повідомила, що збирається заміж виходити! Звичайно ж, не за багатого бізнесмена, а за звичайного студента з юридичного інституту, йому 22 роки. Він живе удвох з мамою у двокімнатній квартирі. Дочка сказала: “Я наперед дивлюся, хочу все прорахувати, це зараз він студент, потім кар’єру зробить і багатим стане!”

Одружилися. Познайомилися ми зі свахою якось швидко, вже зробили їм маленьке весілля: ми сім’єю, сваха, свідки і ще четверо друзів молодят. Загалом, спільними зусиллями, зібрали по трохи грошей на стіл, що могли. Думали – за що тепер молоді будуть жити?

Влітку мій зять влаштувався працювати на роботу, хоча зарплату отримував невелику. Він сказав, що раз захотів одружитися, то буде забезпечувати сім’ю. Моя дочка теж говорила, що влаштується на роботу і буде вчитися, але своїх слів вона не стримала! Працювати у неї бажання немає.

Сваха сама запропонувала дітям у неї жити, адже бачила, що їм потрібне житло: до нас же нікуди – теж двокімнатна, в одній кімнаті син, в іншій – ми з чоловіком. Тільки ось вона повірила словам моєї дочки, що та піде теж працювати, харчуватися ж усім треба якось, рахунки оплачувати. Зять літо відпрацював, наче й непогано заробив, навіть відкладали трохи грошей, а моя Аліна так і нікуди не влаштувалася.

Свекруха вже сама просила Аліну, щоб вона йшла працювати, але марно. Потім вона зателефонувала мені і стала просити, щоб я сама говорила з донькою, або давала свасі щомісяця гривень 700, адже вона мою доньку годує. Я поклала телефон, спочатку образилася на сваху. А потім сіла та й думаю, а якби мій син таку невістку мені привів, щоб я робила? І зрозуміла, що сваха вірно говорить. Але у мене таких грошей немає, мені ще сина потрібно ставити на ноги, за навчання гроші платити. Загалом прикро, не знаю хто тут винен.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page