fbpx
Життєві історії
В останні дні грудня не стало нашої бабусі. Ми її провели, як годиться, грошима склалася вся родина. А перед Різдвом до мами прийшла рідна сестра, покликала її в іншу кімнату на розмову. Через двері я почула, що мова йде про бабусину хату, а вона в неї дуже велика. Мама вийшла сумною

В останні дні грудня нашої бабусі не стало, ми її провели в останню дорогу, як годиться, склалися усі.

А в суботу вже в нас на порозі з’явилася тітка Тетяна, мамина рідна сестра і пояснила, що хоче поговорити з нею.

Мама з сестрою пішли вдвох в іншу кімнату, щоб ніхто нічого більше не чув, мама вийшла звідти сумною, сказала, що ще подумає і з родиною порадиться.

Як виявилося, тітка Тетяна просила, щоб мама відмовилася від бабусиної хати, а її сестра все могла оформити на себе, як і заведено в селі, щоб було все по-людськи.

Тітка Тетяна жила завжди з бабусею, заміж вона не вийшла, така доля.

А мама моя вийшла заміж, стала жити в татовій хаті з його батьками, їх зараз немає вже, мама з татом догледіли їх і отримали їх велику хату, зараз ми в ній і живемо.

Хата в моєї мами велика, простора, вже зробили тут ремонт, загалом всі зручності є і ремонт не гірший ніж в місті.

Тітка Тетяна доглядала завжди своїх батьків, адже жила в їх хаті. У них був спільний бюджет, і газ провели за спільні кошти, батьки не відділялися від доньки, шкодували її, що не має долі, ні сім’ї в неї, ні дітей.

А тітка Тетяна завжди дуже любила мене, горнулася до мене, як до рідної доньки. Вона завжди допомагала мені в усьому, цікавилася моїм життям, часто гроші давала, спеціально відкладала їх для мене, адже знала, що я навчаюся в місті.

А я в своїх мами й тата єдина донька, тому вони старалися для мене лише, більше в них нікого немає.

Тато з мамою відкладали гроші – мріють мені купити квартиру в місті і вже чимало років відкладають для цього. Але мої батьки теж дуже добре допомагали бабусі, маминій мамі, тато всі ці роки робив там важку чоловічу роботу сам, а мама завжди і корівку бабусину на пасовисько разом з сестрою, садили і копали картоплю ми всією родиною.

А тепер бабусі не стало і тітка Тетяна хату планує оформляти на себе, адже в неї даху над головою немає і в тій хаті вона жила все життя.

Справедливості заради, хочу сказати, що то немаленька старенька хатина, будиночок в бабусі гарний, чималий, там є всі зручності, все гарно і доглянуто, дуже гарне обійстя.

Правду кажучи, мама моя здивувалася проханню своєї сестри, адже вони з татом завжди розраховували на частину батьківського спадку. Звісно, що на всю хату вони ніколи не претендували, але на пів хати точно.

Мої батьки вважали, що сестра їм має сплатити половину, адже це будуть гарні гроші, які підуть мені на квартиру також, адже їм потрібно й про доньку дбати, тому батьки ніколи й наміру не мали відмовлятися від них, не очікували від сестри такого, тітка Тетяна їх здивувала.

За вечерею мама стала радитися з нами, тато був проти того, щоб вона писала відмову, зараз часи непрості, це гроші великі, від хати ніхто не відмовляється зараз, такого давно немає.

А мені шкода тітку Тетяну, в неї таких грошей ніколи не було і немає, вона у фермера місцевого в сезон працює, не завжди навіть мінімальну зарплату має. Просила батьків, щоб залишили хату їй, так буде справедливо і по-людськи, то ж батьківщина її. Пояснювала, що дітей у неї немає і не знає, яка старість її чекає.

А мама стоїть на своєму. Виходить тітка Тетяна залишиться без дому, адже іншого виходу в неї не має, а батьки хочуть гроші мені на квартиру, тому готові хату продавати хоч зараз.

Мені прикро за рідну людину. Не знаю, як вмовити батьків залишити хату маминій рідній сестрі. Зараз у нас непроста ситуація, дуже шкода, що бабуся ще за життя цього не зробила, якби вона сказала, що хоче хатину свою залишити тітці Тетяні, зараз непорозумінь, думаю, не було б.

Вважаю, що батьки за життя мають ділити спадок, щоб діти розуміли їх волю. Бо я не знаю, що робити зараз. Як вчинити правильно тут?

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page