fbpx

В один «прекрасний» день, якраз після 8 Березня, Олександр не прийшов додому ночувати. Я довго йому дзвонила, але чоловік не брав трубку. Прийшов вранці, я на нього накинулася з криками, але він просто сів пити каву. А потім відкрив шафу, забрав документи, і почав збирати речі в сумки. Я почала плакати і вимагала пояснень. Зібравши валізи, чоловік нарешті мені сказав: – Я йду до іншої жінки! І до твого відома, вона не юна розлучниця, а набагато старша за тебе

Коли я зустріла Олександра, відразу закохалася – він був неймовірно красивим. Мені тридцять років, Олександру тридцять три. Я вже і не сподівалася після розлучення, що можу бути щасливою. Але Олександр виявився правильним чоловіком і його не зупинила навіть моя чотирирічна донька – ми одружилися.

Мені всі навколо говорили: «На що ти сподіваєшся – тобі вже під тридцять, молоді на п’яти наступають, а твій залицяльник такий красень! А ти ще й з причепом –навіщо ти йому потрібна?». Але серед інших Олександр вибрав мене.

Ми прожили три роки і чоловік ошелешив мене – покинув і пішов до іншої. А тій, іншій, сорок років! Я завжди боялася, що він втече до юної дівчини, і тому намагалася його зробити сім’янином. Зараз я розумію, що, можливо, я десь перегнула палицю. Слухала поради «мудрих» жінок: мовляв, не давай йому спуску. Взяв з дитиною – нехай стане доньці батьком.

Я так боялася, що він піде до іншої, що контролювала практично кожний його крок. Але я шукала в його соцмережах молодих розлучниць, а на тих, хто у нього був старше 35 років навіть не реагувала.

Останній рік шлюбу був особливо напруженим – Олександр затримувався на роботі. Розповідав мені про звіти якісь, але я ж відчувала, що він бреше. Щовечора я робила розбір польотів влаштовувала істерику, чоловік просив мене, щоб я перестала його контролювати. Але як я могла зупинитися, якщо відчувала, що у нього є інша

І ось в один «прекрасний» день, якраз після 8 Березня, Олександр не прийшов додому ночувати. Я довго йому дзвонила, але чоловік не брав трубку. Прийшов вранці, я на нього накинулася з криками, але він просто сів пити каву. Мовчки! А потім відкрив шафу, забрав документи, і почав збирати речі в сумки.

Я почала плакати і вимагала пояснень. Зібравши валізи, чоловік нарешті мені сказав: «Я йду до іншої жінки! І до твого відома, вона не юна розлучниця, а набагато старша за тебе! Але з нею мені комфортно, на відміну від тебе, вона мене не переслідує. У неї душа молода, тобі треба у неї повчитися! Тебе ж з дому не можливо витягнути – то дитину з садка забери, то по господарству допоможи! Ти мене дістала! А я її люблю, мені з нею легко і вільно!».

Він пішов! І вже навіть на розлучення заяву подав! Я плачу вже який день, не можу заспокоїтися. Я знайшла його пасію в соцмережах – це сорокадворічна колишня вчителька Олександра, яка ще жодного разу не була заміжньою. Олександр завжди говорив про неї, як про ідеал жінки, але я ніколи б не подумала, що він в неї закоханий. Як у них зав’язалися стосунки, я не розумію.

Я черговий раз переглянула її фото, не розумію, як її можна було полюбити? Я дізналася, що вона небагата: є двокімнатна квартира, працює і далі в школі. А Олександр з нею щасливий. Так що не думайте, що чоловіки йдуть виключно до молодих і доглянутих.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page