fbpx
Життєві історії
В один день Катерина зрозуміла, що так більше далі тривати не може. Вона зібрала одну сумку, взяла дитину і пішла до своєї мами. Говорила, що в квартирі матері чоловіка вона більше жити не буде, просила дати кімнату. Та мати Каті сказала, що немає чого скаржитися на чоловіка, бо вона сама не подарунок і про свої недоліки знає. Не впустивши доньку далі порогу, відправила її назад з дитям. Чоловік зустрів дружину з посмішкою, він знав, що теща його любить, і стали вони жити як раніше, та Катя не бачила щастя

– Зараз мені так не просто на душі, сумно і неспокійно, навіть не уявляю, як так може вчинити рідна людина. Рідна мама не підтримала мене у важку хвилину у моєму житті, а навпаки. Вона просто виставила мене з моєю дитиною на вулицю, в мене в голові навіть не вкладається, як таке може бути в житті, – розповідає 32-річна Катерина.

У Катерини своя сім’я: чоловік і донечка, якій всього 2 роки. У шлюбі вони живуть сьомий рік, але останнім часом Каті здається, що відносини їхні вичерпали себе. Хоча чоловік її, загалом, непогана людина: працює, не гуляє, не сперечається по дрібницях, не скупий він зовсім, сам забезпечує сім’ю свою – але останнім часом Катерина бачить в ньому лише одні недоліки.

– Він вдома нічого взагалі робити не хоче! – скаржиться вона усім знайомим. – Крім компа зі своїми іграми, нічого йому не цікаво. Приходить з роботи і сидить в навушниках, дивиться постійно у той монітор, не відходить від нього. Порядку ніколи в домі немає у нас через нього. Брудно скрізь через нього, допомоги по дому не допросишся. Я вже не прошу мити-прибирати щось, але хоча б чоловічу роботу в домі робити треба. Лоджію розібрати прошу рік у нього, там таке робиться. Планує там порядок навести – вже й не пам’ятаю, скільки. «Так-так, зроблю, ось на вихідних, ось на святах» – а віз і нині там. Без суперечок у нас не виходить. Та й вони вже не допомагають особливо.

Чоловік не займається з дитиною – просто не розуміє, що робити і про що говорити з малятком. Залишити їх з дитиною вдома більше ніж на годину неможливо – буде обривати телефон з питаннями «коли прийдеш?», «ну де ти там?» і «вона плаче, що робити?». Він взагалі не має бажання робити домашні справи, і навіть сімейні прогулянки по вихідним для нього – це щось таке нереальне і неприємне.

Після народження донечки взагалі чоловік на Катерину увагу звертати перестав.

– Ну ось і навіщо так жити з таким чоловіком в одній сім’ї? – зізнається Катя. – Навіщо мені чоловік? Ми з донькою все одно одні, самі по собі. З чоловіком ми стали чужими людьми, я не бачу перспектив. Він мене дратує. Жити так далі я більше не хочу.

Загалом, Катерина вирішила розлучатися. Квартира, в якій подружжя жило весь цей час, належить свекрусі, тому Катя зібрала у валізу найнеобхідніші речі, викликала таксі, взяла за руку доньку і поїхала до своєї матері. Мати після заміжжя своєї єдиної доньки залишилася одна у великій двокімнатній квартирі. Катерина, звичайно, сама віддавала собі звіт, що мати засмутиться, дізнавшись про розлучення, тим більше що до зятя вона завжди відчувала симпатію, ніколи й слова поганого про нього не сказала.

Але того, що мати не пустить їх з донькою далі порога у свою квартиру і відправить назад, Катерина навіть уявити не могла.

– Що він тобі робить, що не так? – запитала мати тут же в передпокої, ледь зрозумівши, в чому справа, і не давши дочці ні роздягнутися, ні пройти в кімнату.

– Та нічого. Але до чого тут це! – намагалася пояснити Катерина хоч якось своє рішення.

– Можливо, у вас немає чого їсти і чоловік не дає тобі грошей?

– Мама, та справа не в цьому зовсім!

– Тоді я не бачу тут нерозв’язних проблем! – рішуче мовила мати, знову не дозволивши дочці навіть закінчити фразу. – Повертайся назад додому до себе і налагоджуй відносини з чоловіком. Він нормальна людина. У вас сім’я, дитина. Ось і живи!

– Мамо, ну не вже ти не розумієш? Не можу я з ним жити. Ми різні люди зовсім з моїм чоловіком.

– Ага, він поганий, а ти ідеальна просто? Ні! У тебе теж маса недоліків, ти їх знаєш і сама. Ось і спробуй попрацювати над собою, стати хорошою зразковою дружиною. Подумай, що у вашому житті було не так і чому. Не скаржся. Загалом, забирай свій чемодан і до чоловіка їдь з дитиною назад. Так, ось таксі вже під’їжджає. Вперед!

– Мамо, ти маєш підтримати мене в цей час.

– Не роби помилку. Ти думаєш, інший чоловік кращий буде, чи що? Тим паче кому потрібна чужа дитина? Бачиш, що придумала – розлучатися! Руйнувати сім’ю – не будувати. Багато розуму не треба. А як потім повернути все?

З цими словами мати буквально виставила свою дочку за поріг. З речами і з дитиною.

У Катерини не було вибору, ніж як повернутися до чоловіка з валізою. Ну а куди ще підеш? До чужих людей? Катя такого навіть не очікувала. Чоловік подивився на неї з насмішкою, в серйозність її намірів він не вірив з самого початку – і все встало на свої місця.

Катя дуже ображена на маму, що та не підтримала її у скрутну хвилину. А мама Каті вважає, що йти просто так в нікуди від чоловіка не потрібно, а треба берегти сім’ю, заради дитини.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

You cannot copy content of this page
facebook