fbpx

В Новорічну ніч до нас приїхала свекруха з свекром і почала бесіду про те, чому нам не допомагає моя мама. Мені ці розмови вже так набридли, що я не витримала, і відповіла свекрусі, мовляв, це не ваша справа, що там моя мама може і чому не хоче. Свекруха на це дуже образилася. Навіть перестала зі мною спілкуватися. Чоловік вже кілька днів наполягає, щоб я зателефонувала його мамі і вибачилася перед нею, а мою, сказав, бачити у нас вдома не хоче

У мене син, 4 роки. Дитина ходить в садок, і як водиться, часто хворіє. Я вже з своїми лікарняними так набридла шефу, що він попередив мене, що ще раз, і буду я писати заяву на звільнення. Чоловік, замість того, щоб мене підтримати, у всьому звинувачує мою маму. Він вважає, що це просто її святий обов’язок – нам допомагати.

Мама і справді могла б трохи нас підтримати з дитиною – живе від нас через два будинки, не працює, сидить на пенсії. При цьому з онуком допомагати відмовилася навідріз.

– Кілька днів на місяць і з здоровою дитиною, говорить, я ще могла б посидіти, але не двадцять п’ять днів з хворою, – каже нам вона.

Десь я її розумію, звичайно. Ці дитсадкові болячки такі липкі, я сама хапаю від сина через раз, а у мами вже вік. Але чоловік не розуміє! Каже, споконвіку бабусі сиділи з онуками, чому твоя мама відмовляється? Боїться щось підхопити – ну, в садок можна було не водити поки. Сиділа б з Артемом вдома, він був би здоровий.

Але мама не хоче і так! І ось чоловік мені вже всю лисину проїв, що моя мама не допомагає взагалі і ніяк, а все тільки його мама робить для нас. І свекруха ще підливає масла в вогонь. Жила б я ближче, говорить, я б обов’язково сиділа з Артемком, дала б вам можливість нормально працювати. Але від нас до вас щодня не наїздишся.

Сидіти вдома з дитиною у мене немає можливості: у нас квартира в кредиті, чоловік один сімейні витрати не тягне. Поки я сиділа в декреті, в нашому сімейному бюджеті трохи брали участь свекруха зі свекром – підкидали нам грошенят. Щомісяця свекруха регулярно переводила на картку чоловіка кілька тисяч, дитині щось купувала, передавала продукти від сільських родичів – зелень, сметану, іноді навіть м’ясо.

Свекруха нам і меблі віддала в квартиру, не найшикарніші, але на перших порах цілком пригодиться: шафу, кілька тумбочок, диван, кухонний куточок, допомогла купити основну побутову техніку, без якої не обійтися: холодильник і пральну машинку. На дні народження всім членам сім’ї дарували гарні подарунки – в загальному, свекруха зі свекром не скупитися, вклалися по повній.

Зараз свекри допомогти вже особливо не можуть: свекор залишився без роботи, так що грошей вони більше давати не зможуть точно. Довелося мені вийти на роботу, влаштувавши сина в садок.

Нас попереджали, звичайно, що дитина буде в садочку багато хворіти, але що це буде практично безперервно, я якось не думала. Я постійно на лікарняних, і моє начальство від цього не в захваті. Наймати няню сенсу немає ніякого, на це буде йти вся моя зарплата. То ж найкращий варіант був би, якби мама погодилася сидіти з онуком.

Живе вона недалеко, і часу у неї купа. Вона давно вже не працює, сидить удома, освоїла інтернет, ходить по виставках з якимись подругами-пенсіонерками, завела собачку, живе для себе. Для всього в житті знайшла час і місце, але тільки не для онука!

Це ще не кажучи про те, що у моєї мами є зайва квартира, яка здається в оренду. Гроші, природно, мама забирає собі, але ж могла б ділитися, ну хоч трохи, знаючи, що я в декреті, не заробляю багато, а зять тягне виплату кредиту. Ні, навіть думки у неї не виникає такої.

На Новий рік ми запросили її до себе, вона не прийшла, сказала, що буде відзначати з подругами. Може, хоч на Різдво зустрінемося – адже ми найближчі один одному люди.

В Новорічну ніч до нас приїхала свекруха з свекром:

– Не розумію я твою маму, вибач, це ж рідний внук, – каже вона мені. – Я б їздила, але далеко, чесно кажучи. Кожен день нереально.

Мене ці розмови так вже дістали, що я не витримала, і дуже некоректно відповіла свекрусі, мовляв, не ваша справа, що там моя мама може і чому не хоче, Ви дивіться за собою, а її гроші не рахуйте.

Свекруха на це дуже образилася. Навіть перестала зі мною спілкуватися. Я не хотіла її образити, навпаки, я дуже вдячна їй за допомогу, але ця ситуація стає для мене дедалі нестерпнішою. Чоловік вже кілька днів наполягає, щоб я зателефонувала його мамі і вибачилася перед нею, а мою, сказав, бачити у нас вдома не хоче.

Фото ілюстративне – tvc.

You cannot copy content of this page