Я завжди вважала, що ми з чоловіком – одна сім’я, і у нас все має бути спільне.
Живемо у шлюбі ми вже 6 років, весь цей час мріємо про власне житло. А поки що ми живемо разом з його батьками.
Останнім часом я помітила, що чоловік на всьому економить. Виявилося, він збирав гроші на квартиру.
Здавалося б, справа благородна, нарешті ми будем мати власне гніздечко. Але коли я дізналася про подробиці, то навіть стала думати про розлучення.
В неділю за обідом раптом зайшла розмова про квартиру.
Чоловік оголосив всім, що скоро наша мрія здійсниться, але відразу уточнив, що збирається оформити покупку на свою маму.
Сказати, що я ошелешена, це нічого не сказати. Як це – на маму, коли у нього є дружина?
Почалися наші стосунки ще під час навчання в університеті, коли ні в нього, ні в мене нічого не було.
Потім, у шлюбі, вже потрохи намагаємося разом чогось досягнути.
Почали ми жити у квартирі його батьків. Тоді ми після закінчення навчання обоє влаштувалися на роботу.
Заробляли небагато, але на життя вистачало.
Коли чоловік трохи став на ноги, він зробив мені пропозицію.
Через рік після весілля у нас народилася дитина.
На той момент мені здавалося, що чоловік радіє чи не більше за мене.
Його батьки теж буквально стрибали від радості та дякували мені за першого онука.
В декреті мені довелося на деякий час забути про свою професію.
Головною моєю роботою з того часу стала дитина та підтримка домашнього затишку.
Хотілося, звичайно, іноді розвіятись і відпочити від домашніх справ, але чоловік пропадав на роботі п’ять днів на тиждень, до пізнього вечора і майже не допомагав з дитиною.
Іноді ще перед поверненням додому їздив грати у волейбол чи більярд із друзями.
По дому чоловік мені допомагає лише у свої вихідні.
Грошей на няню не дає – каже, що у нього їх нема.
Так само і з приватним садком – до державного нас поки що не беруть, а на платний «немає грошей».
Коли вибираємо одяг, мій благовірний теж намагається заощадити і радить мені купувати речі лише з акції.
Я довго не могла зрозуміти, куди він діває свою зарплату, і нещодавно це прояснилося: виявляється, він хоче купити квартиру.
Я спочатку зраділа, бо набридло жити у квартирі його батьків.
Але чоловік поставив мене перед фактом, що бере її на свої гроші, і тому запише квартиру на свою матір, щоб у разі розлучення «його» майно залишилося з ним.
Сказати, що я засмучена і розчарована – це нічого не сказати!
Виходить, я щодня працюю нянькою, кухарем, прибиральницею, вихователем, і він цього не цінує…
Адже я закинула свою кар’єру через декрет, а не тому що мені ліньки ходити на роботу, і вдома я втомлююся сильніше, ніж чоловік у своєму офісі!
Свекруха теж стоїть на боці чоловіка і каже, що вони згодні оформити частину квартири на мене, тільки якщо я вкладу в неї гроші.
Де справедливість?
Я підробляю вдома перукарем, але поки грошей отримую небагато.
Невже мій чоловік готується до розлучення? Чи взагалі є сенс продовжувати жити з ним?
Від образи хочеться розлучитися або виставити рахунок за свою роботу по дому.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.