Так склалося, що після 20 років шлюбу ми з дружиною розійшлися. Я не витримав її постійних ревнощів. Спочатку я думав, що це мине, але з роками ставало лише гірше.
Дружина постійно безпідставно звинувачувала мене в тому, що я їй зраджую, хоча в мене і в думках такого не було.
Спочатку я на це не звертав уваги, адже вважав себе хорошим сім’янином. Але дружина ніяк не могла заспокоїтись.
Дійшло до того, що вона одного разу прийшла додому і сказала, що знайшла собі чоловіка, і зрадила мені з ним, щоб тепер ми були квити.
Я не міг зрозуміти нічого, моїй логіці це не піддавалося. За що вона зі мною так? Я навіть не знав, що сказати.
Також вона мені заявила, що знайшла саме того, з ким хоче прожити решту свого життя. А я тепер можу жити як жив – спокійно, не соромлячись, зустрічатися з іншими жінками.
Дружина просто зібрала свої речі і пішла. А мені нічого не залишалося, як змиритися з тим всім абсурдом, який вона сама і наколотила.
У нас була спільна 17-річна донька, і я запропонував їй залишитися зі мною. Дочка вже доросла, і сама все добре розуміє.
Попередив, що маму я ніколи не пробачу. Я не знав, хто цей чоловік, до якого пішла моя дружина, тому не хотів щоб моя дочка жила з ними.
Дочка мене послухала і залишилася зі мною, адже вона теж не очікувала такого від матері.
Дружина пішла одна. Але з дочкою вони часто зустрічалися.
Минуло кілька років, нещодавно моя дочка вийшла заміж.
Я молодим подарував наш будинок, а сам переїхав у двокімнатну квартиру, яку придбав для себе.
До дочки я часто приходив в гості. І ось в неділю, як завжди, я зайшов до неї, а вона мені сказала, що нам треба поговорити про мою колишню дружину.
Дочка розповіла мені, що її маму кинув її чоловік, він знайшов собі іншу, а вона залишилася одна.
Дочка просила помиритися з мамою. Сказала, що все розуміє, що засуджує матір, але ще і шкодує.
Дочка переконана, що я заради неї міг би помиритися з матір’ю і забрати її до себе.
Мені було дуже прикро. Я їй нічого не відповів, а просто поїхав додому. Не чекав такого від дочки, вона така ж, як і її мати.
Але на цьому ця історія не закінчилася. Через кілька днів дочка приїхала разом з колишньою дружиною.
Та просила вибачення, сказала, що помилилася, що я для неї найдорожча людина.
Я відповів, що я нічого не забув.
Взагалі, як можна таке пробачити?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
