За 18 років, що ми з чоловіком разом, я не пам’ятаю жодного разу, щоб свекруха нам чимось допомогла. А можливостей для цього у неї більш, ніж достатньо, бо вона жінка далеко не бідна. Відколи свекра не стало, всі його статки перейшли їй.
Мій син у них єдина дитина, але ділитися чимось з ним його мама не поспішає. Коли ми одружилися, свекор подарував нам квартиру – це був перший і єдиний подарунок від них. Але і на тому спасибі.
У нас з чоловіком росте дві донечки. Цього року старша буде поступати в університет, хоче вчитися на юридичному факультеті в столичному університеті. Я добре розумію, що навчання доньки ми не потягнемо, тому вирішила попросити свекруху допомогти онучці.
В неділю я запросила свекруху в гості і озвучила їй своє прохання. Мама чоловіка відповіла мені відмовою, сказала, що їй і самій зараз важко. Завела мову про те, що вона втомилася і дуже хоче пожити для себе. Ось дивна жінка, знайшла кому говорити.
– А зараз Ви для кого живете? – питаю.
– Для себе, але хочеться жити з комфортом і красиво, – каже вона. – На красиве життя потрібні гроші, могли б і допомогти мені, а не просити у мене.
Роки йдуть, а вона так не змінила своїм принципам «справляти враження багатої людини і жити красиво». І це при тому, що до нас їй байдуже. Їй краще поїхати черговий раз за кордон на море, ніж заплатити внучці за рік навчання в університеті.
Діти не знають в який бік двері у бабусі відкривається, хоч і живе вона в 40км від нас, гостинністю не відрізняється. Її будинок – її фортеця, її особистий простір, в який ми не маємо права входити.
Я зрозуміла б, якщо б внучки у неї регулярно час проводили, кожен вихідний і канікули, і природно, вона б втомлювалася. А тут майже десятиліття вже поріг її будинку не переступали, не заважали жити «для себе».
А тут справа і справді важлива, але свекруха так не вважає. Пішла додому, так нічого не пообіцявши. Порадила взяти кредит, щоб оплатити навчання дочки, бо вважає, що освіта це дуже важливо.
Звичайно, без освіти ми доньку не залишимо і щось придумаємо. Але прикро за поведінку свекрухи. У неї у власності великий будинок за містом, квартира, яку вона багато років здає, грошові вклади в банку, з яких вона отримує відсотки. Невже при такій забезпеченості важко зробити добру справу для онучки.
Їй зараз 63 роки і вона живе на повну. Цікаво, що вона скаже, коли їй самій знадобиться допомога.
Фото ілюстративне – zen.yandex.
