fbpx
Життєві історії
В неділю ввечері чоловік повернувся від бабусі, і розповів, що та в мою адресу дуже обурювалася. Мовляв, якщо я не працюю, то могла б приїхати і допомогти їй в городі або в будинку. А я не вважаю, що повинна приділяти більше уваги бабусі чоловіка, і тим більше їздити до неї допомагати по господарству, адже в мене є свої родичі

Рік тому я вийшла заміж. Жити ми почали в квартирі мого чоловіка, окремо від батьків. Чоловік у мене добре заробляє, а я поки не знайшла роботу, яка мені до душі, тому сиджу вдома.

Але для родичів чоловіка це стало проблемою. Вони вважають, що якщо я живу на їхній території, то маю допомагати їхнім літнім родичам. Мова йде про свекруху моєї свекрухи – рідну бабусю мого чоловіка по татовій лінії. Звати її бабуся Катерина.

Їй 79 років, живе в 40 км від нашого міста в приватному будинку в невеликому селищі. У неї є город, кури. У будинку є всі умови, але вона любить жити на так званій «літній кухні».

Живе вона одна, так як один син (мій свекор) живе в місті, працює на заводі, а другий син трохи ближче до неї, але у нього своє господарство, і теж часто відвідувати матір не може.

Тому в будні до бабусі Катерини приходить соціальний працівник, який вирішує поточні питання.

А на своїх вихідних приїжджає старший син з дружиною і їх син, мій чоловік. Вони допомагають по господарству, ремонтують будинок, привозять все необхідне.

В неділю ввечері чоловік повернувся від бабусі, і розповів, що та в мою адресу дуже обурювалася. Мовляв, якщо я не працюю, то могла б приїхати і допомогти бабусі в городі або в будинку.

Цікаво, а чому це я повинна їй допомагати? Вона мені що – рідна? Я не кажу, що зовсім на стареньку уваги не звертаю. Я з нею і до лікаря ходила, і продукти купувала, і гостинці передавала. Але…

У мене є свої старші родичі, яким я повинна в першу чергу допомагати. Які дбали про мене, коли я була маленькою, ростили мене. Дідусь їздив зі мною в цирк, бабуся вчила готувати. У інших бабусі і дідуся я часто залишалася на все літо.

Зараз одна бабуся у мене лежача, дідусь теж дуже хворіє, я часто їжджу до них, готую і прибираю. Тобто тепер я про них дбаю. Друга бабуся живе далеко, але я з нею телефоную, а зовсім скоро поїду в гості.

Я не вважаю, що повинна приділяти більше уваги бабусі чоловіка, і тим більше їздити до неї допомагати по господарству. А родичі вважають інакше – якщо я живу з ними, то їхні родичі тепер і мої родичі також, з усіма своїми проблеми. Невже вони мають рацію?

Фото ілюстративне – news.myseldon.

You cannot copy content of this page