fbpx

В неділю Вероніка відкрила двері своєї квартири і побачила гарно одягнених людей, налаштованих погуляти. Тут з кухні вибігла свекруха: «Це до нас гості прийшли, родина нареченої Андрійка. Посидь тихенько в кімнаті, або погуляй десь, бо тебе Андрій не запрошував». Вероніка попросила гостей піти, але на неї ніхто не зважав. Вона закрила квартиру і вимкнула світло. А коли повернулася, побачила дивну картину

В неділю Вероніка відкрила двері своєї квартири і побачила гарно одягнених людей, налаштованих погуляти. Тут з кухні вибігла свекруха: «Це до нас гості прийшли, родина нареченої Андрійка. Посидь тихенько в кімнаті, або погуляй десь, бо тебе Андрій не запрошував». Вероніка попросила гостей піти, але на неї ніхто не зважав. Вона закрила квартиру і вимкнула світло. А коли повернулася, побачила дивну картину.

Знайому з моєї роботи звати Вероніка, їй 35 років. Вона сирота, але це не завадило їй отримати вищу освіту та вийти заміж за чудового чоловіка. У 18 років, держава видала їй квартиру. Тоді дівчина здавала її в оренду, а сама жила в гуртожитку. Так вона мала можливість платити за своє навчання. Коли Вероніка закінчила університет вона знайшла роботу та почала рухатись по кар’єрних сходинках. Згодом, вона отримала високооплачувану посаду. За матеріалами

Коли їй було 27 років, Вероніка познайомилась з чоловіком, який дуже гарно проявляв свої почуття та красиво зaлицявся. Через пів року стосунків вони одружились та жили в її квартирі. Все було дуже добре, але, до тих пір, поки мама не переїхала жити до них.

У чоловіка ще був брат Андрій, який дуже часто заходив до них в гості, таке було враження, що він живе разом з ними. Свекруха не любила Вероніку, а з синів завжди тягнула гроші. І щоб Вероніці нічого не діставалось з його доходів, вона навіть вмовила сина, щоб він мав роздільний бюджет, а не спільний. Оскільки Вероніка добре заробляла, її це не засмутило.

Коли брат вирішив одружуватись, він запросив наречену з батьками до квартири Вероніки. Одного дня пролунав дзвінок у двері. Вероніка відчинила, а там багато народу, всі гарно вдягнені та видно, що налаштовані гарно погуляти. Тут з кімнати вибігла свекруха з криками «Вероніко, це ж до нас». Гості зайшли, розмістились у вітальні, а свекруха відвела Вероніку в сторону і каже: «Це до нас гості прийшли, родина нареченої Андрійка. Посидь тихенько в кімнаті, або погуляй десь, бо тебе Андрій не запрошував».

Вероніка втратила дар мови. Але швидко отямившись перепитала: «Це ви мені зараз сказали? Швидко беріть всіх своїх гостей та забирайтесь звідси». Свекруха тільки підло засміялась. По реакції було зрозуміло, що ніхто нікуди йти не збирається. Тоді Вероніка зайшла в кімнату та промовила: «Дорогі наші гості, зараз ви швидко покидаєте мою квартиру та робите так, що б за 5 хвилин вас тут не було». Ніхто навіть не звернув увагу на неї. Тоді Вероніка взяла ключі від квартири, вийшла та закрила їх. У під’їзді виключила електрику та пішла собі в магазин.

Їй почав дзвонити її чоловік, але трубки вона не брала. Коли повернулась додому, то вже нікого не було, а ключі чоловіка лежали на столі.

Вероніка майже не засмутилась, адже, у стосунках в них не було все так гладко, а його мама тільки допомагала все руйнувати. Тоді Вероніка подумала лише про те, що все що відбувається лише на краще!

Фото ілюстративне, з вільних джерел

You cannot copy content of this page