В цю неділю у мене був день народження. Я не збиралася нічого святкувати, але прийшла до мене в гості моя мама, і мама чоловіка.
Та свято закінчилося дуже негарно, мама весь час сиділа мовчки, а потім встала з-за столу і пішла, навіть на торт не зачекала.
Все тому, що мама на мене ображається через те, що я свою свекруху більше шаную, ніж її. Але якщо розібратися, то мама чоловіка зробила для мене набагато більше, ніж рідна мама.
Навіть подарунки свідчать про це: моя мама принесла 500 гривень, тоді як свекруха подарувала 2000 тисячі гривень.
Я не меркантильна зовсім, і справа тут не в подарунках, просто треба врахувати той факт, що мама моя – заробітчанка, яка вже 15 років в Греції працює, а свекруха живе тут, і справляється лише за свою невелику зарплату, і при цьому весь цей час умудряється ще нам допомагати.
Заміж я вийшла 14 років тому, мама моя вже рік як була за кордоном. Вона на весілля не приїхала, бо сказала, що не має ще необхідних документів. Вислала нам тоді 500 євро, і все.
Всі решту витрати взяла на себе мама мого чоловіка. Вона тоді багато грошей позичила, потім ще довго їх віддавала, бо хотіла, щоб у її сина було найкраще весілля. А моїй мамі було байдуже.
Потім житло. Оскільки ми не мали де жити, то батьки чоловіка віддали нам свою квартиру, а самі в село переїхали, у них там був спадковий будинок.
Дітки народилися у нас. Свекруха щодня приходила, вона практично мені дітей вибавила. А моя мама навіть іграшки чи цукерки не висилала, щоб внуків потішити.
За заробітчанські гроші мама купила собі трикімнатну квартиру, в якій зараз ремонт робить, саме тому вона і приїхала додому.
А те, що вона принесла лише 500 гривень, мама пояснила тим, що зараз їй грошей багато на ремонт треба, тому вона економить.
Я розмову про гроші не починала, вона сама перша про це заговорила.
А за столом мама бачила, як гарно я спілкуюся з свекрухою, як мої діти до неї горнуться, а до моєї мами навіть не підходять, то вона спочатку сиділа надута, а потім встала і пішла, сказала, що своєю поведінкою ми її дуже образили, бо коло свахи всі ми бігаємо як коло писаного яйця, а на неї ніхто навіть не звертає уваги.
Не знаю, чи маю я після цього почуватися винною? Чи хто як заслужив, той так і отримав?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
