fbpx

В неділю так на день народження до невістки сходила, що краще б вдома сиділа. Сваха моя теж була, вона у відпустку з Італії приїхала, розмахувала своїми євро, і стала разом з донькою мене повчати, як мені жити

Такого невдалого свята в моєму житті давно не було! Мені 55 років, а чужі люди (невістка і її мама), вирішили мене вчити, як мені жити.

Коли мій син одружувався, а було це 8 років тому, я дуже зраділа, що він бере собі за дружину гарну дівчину. Мар’яна мені дуже сподобалася: і симпатична, і до роботи беручка.

Та й сваха моя – заробітчанка, вона в Італії вже багато років. Ми з нею наче подружилися.

Мама невістки приїхала перед весіллям, все організувала, і навіть молодятам квартиру двокімнатну купила. То ж діти відразу пішли жити в своє.

Звичайно, я раділа, що мій син в таке добро попав. Вони б на квартиру самі ще довго заробляли! А тут вже і зразу – своє житло, та ще й в новобудові.

Сваха і ремонт допомогла зробити, і меблі купила, і потім щомісяця ще гроші висилала їм.

Звичайно, мені було трохи прикро, що я не можу дотягнутися до свахи, але кожному своє.

Я так не вмію, бо я іншого складу характеру людина. Ми з чоловіком зовсім непробивні. Обоє працюємо в інституті, отримуємо не дуже високу зарплату, так щоб на комуналку вистачило і на продукти, і з того радіємо.

А сину ми освіту дали, а далі – нехай він вже сам. Вважаю, що вище себе не скочиш.

Всі ці роки все наче добре було, але ми з свахою майже ніколи не зустрічалися. Та й до дітей я без запрошення не приходила, так що все було спокійно.

А в минулу неділю у невістки був день народження, вона нас запросила. Ми з чоловіком поставили в конверт тисячу гривень, купили квіти, і пішли.

Початок був гарний, приїхала сваха з Італії, ми стали про життя говорити.

Але потім її наче підмінили – вона демонстраційно вручила доньці 200 євро, і сказала, що це лише аванс, і вона на днях піде, і купить їм новий телевізор.

А потім невістка подивилася на мене, і сказала:

– От Ви сидите стільки років вдома на своїй мінімальній зарплаті, а могли ще 8 років тому до моєї мами в Італію поїхати – і собі б щось заробили, і нам би допомогли! А так, все мусить тягнути моя мама! А це не чесно!

Тут її монолог підхопила і її матуся:

– Ви, свахо, і справді недобре робите, що сидите без діла. В Італії 70-річні жінки ще активно працюють, і дітям висилають по тисячу євро в місяць. А Ви себе шкодуєте, бо великою панею себе уявили? Зараз, свахо, пан не той, що в інституті працює, а той, що гроші має!

Першим не витримав мій чоловік, він встав з-за столу, подякував за гостину і пішов в коридор взуватися. А я пішла за чоловіком!

Найцікавіше, що нас ніхто не збирався зупиняти. Вже як ми виходили з квартири, я почула як сваха нам услід сказала:

– На правду не ображаються!

Ну що ж, виходить – у кожного своя правда!

Та мене останнім часом хвилює питання: може справді я щось роблю не так?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page