Мій чоловік – дуже добре людина. Проживши з ним десять років, я зрозуміла, що знайомі і рідні користуються його душевністю і чуйністю. Для своєї родини, це напевно і чудово, коли чоловік бездоганно погоджується з усім, миттєво реагує на мої прохання. Але по відношенню до оточуючих, це вже перебір.
Я теж до родичів ставлюся непогано, але мене не можна назвати безвідмовною людиною. Для мене головне робота, сім’я, фінансове благополуччя. А коли це не суперечить моїм інтересам, я можу допомогти і іншим.
Але чоловік має безкорисливе бажання всім прислужитися. Він кидається щодуху на перший поклик рідних, друзів і сусідів, забуваючи про все. Так ось, я неодноразово розмовляла з чоловіком на цю тему. Ну, не можна так жити. Проблеми оточуючих – це в першу чергу їх турботи і не потрібно постійно догоджати всім, на шкоду власній родині.
Поруч з нами проживають батьки чоловіка разом з дочкою і ще одним сином. Тому нам постійно доводиться з ними бачитися. Всі свята і вихідні вони проводять у нас. Вони проходять до нас в гості, хоч мені це не подобається, але не виженеш же їх.
В неділю свекри прийшли до нас швидше, ніж зазвичай. Я навіть не встигла все приготувати. А традиційно я маю накрити щедрий стіл, тому до таких зустрічей доводиться готуватися ще з суботи.
Я від цього не в захваті, тому що в вихідний день хочеться відпочити і виспатися, а не стояти весь день біля плити. Але ні я, ні чоловік не можемо їм сказати, щоб не приходили.
Хоча я чоловікові вже кілька разів говорила, що втомилася від твоїх родичів. Він і сам вже не радий, але поговорити з ними не може. Чоловік також іноді допомагає батькам з ремонтом будинку, постійно возить їх на нашій машині, вирішує періодично якісь проблеми свого брата.
Але недавні події в нашій родині змусили мене сильно понервувати. Суть в тому, що квартиру своїх батьків я здаю в оренду. Орендарями була молода платоспроможна сім’я, яка проживала в ній 4 роки. Але вони купили собі будинок і з’їхали. І зараз я в пошуку нових квартиронаймачів.
Брат чоловіка живе зі своїми батьками у великому будинку. Але йому вже 28 років, і він вирішив пожити окремо. Мені ж чоловік повідомив, що брат хоче знімати мою квартиру. Природно, мій безвідмовний чоловік погодився, та ще й за ціною, нижче ринкової. А навіщо мені такий квартирант?
Я сказала, що проти. Тим більше, це квартира моїх батьків і я сама буду вирішувати, кого туди поселити. Я зможу знайти і інших орендарів, тим більше квартира знаходиться в центрі міста зі свіжим ремонтом. А якщо у брата не виявиться в обумовлений термін грошей мені заплатити за оренду? Я ж його не вижену?
Тепер мій чоловік не розмовляє зі мною і ображається, так як я категорично не згодна на переїзд брата в мою квартиру. До нього приєдналися і батьки. Свекруха каже, що заради сім’ї можна і забути про матеріальну вигоду. У мене склалося таке враження, що вони натякають взагалі на безкоштовному його проживанні на моїх квадратних метрах.
Як вам таке? Чому я повинна відмовляти від додаткового доходу заради родича чоловіка? Я не права?
Фото ілюстративне – kaniv.
