Своє дитинство Святослав не дуже любить згадувати. В будинку, де жив Святослав, всі співчували цьому хлопчику, який все життя доношував за кимось і з заздрістю дивився на обновки своїх приятелів. Сусіди часто пригощали чимось дитину. Віддавали іграшки і старі речі.
Вся справа в дивацтва батьків Святослава. Вони відрізнялися надмірною економією, яка стосувалася абсолютно все! Коли вони йшли в магазин, то майже нічого там не брали. Замість цього обробляли город. З нього вони практично жили.
Своєму синові вони ніколи нічого не купували з одягу та солодощів. Іграшки були взагалі під забороною. Речі він доношував за кимось. Хіба що бабуся з села могла гостинці онукові надіслати. І нові кеди.
Зарплата у батьків Святослава була такою ж, як у всіх. І вони могли жити добре. Тільки бажання не було. Економія в родині посилилася після того, як не стало батька хлопчика, глави сімейства.
Після цього економія матері стала ще помітнішою. З юного віку Святослав почав підробляти і вигулював сусідських собак, возив візки покупців в супермаркеті. Все зароблене приносив мамі. Тільки коли йому виповнилося 18 років, він пішов з рідного дому і перестав спілкуватися з матір’ю. Не відвідував і не телефонував. Вирішив почати жити так, як вважає за потрібне.
***
Зі своїм чоловіком Ірина познайомилася під час навчання в університеті. Спершу вони просто спілкувалися. А через кілька років почали зустрічатися. Ірина була в курсі складних стосунків свого нареченого з мамою. Вона знала, що він живе з друзями на орендованому житлі.
На своє весілля вони запросили друзів, та й маму Святослава теж покликали. Вона прийшла, вручила молодим постільну білизну і букет хризантем з городу.
Святослав був здивований тим фактом, що вона взагалі прийшла не з порожніми руками. Швидше за все, протягом усіх цих років хлопець переживав через розлад у їхніх стосунках. Так що вирішив все змінити і налагодити стосунки з мамою. Мама теж радо відновила стосунки з сином.
Вважаючи, що з грошима у матері туго, він почав оплачувати її комуналку. Замінив крани, ліжко подарував. Все це було поступово.
Тепер свекруха була частим гостем в домі сина з невісткою. Вона спостерігала за тим, як вони живуть, і дуже хотіла навчити їх економити.
Ірина отримує більше, ніж її чоловік. Адже вона крім основної роботи ще у вільний час пече торти на замовлення. Виходить пристойна сума.
Побачивши, що дарує чоловікові Ірина, свекруха розкудкудакалась. Кожного разу, коли у Святослава день народження, свекруха влаштовує справжню сцену. Вона вважає, що невістка неправильно робить, коли задаровує чоловіка дорогими подарунками. То смартфон подарує, то фітнес-браслет.
Але сама Ірина любить дивувати чоловіка. Адже він завжди так радіє її знакам уваги. На останнє свято вона оплатила навчання чоловіка в автошколі. Свекруха не розуміє – для чого такі витрати? Адже це ж означає, що вони скоро машину куплять.
В неділю свекруха прийшла з самого ранку, вона покликала Ірину на кухню і сказала: «Досить витрачати гроші. Ви занадто багато витрачаєте. Краще віддавайте їх мені, а я буду зберігати їх для вас. На решту проживете».
Вона зізналася, що за весь час вже змогла накопичити суму, за яку вже може купити дві квартири. І це ще не кінець!
Ірина була вражена почутим. Вона почала питати, для чого їй ці гроші? Адже в будинку старі меблі, килимів і тих немає, ремонт старий. Коли вона збирається жити для себе?
Та відповіла, що збирати – мета її життя. І так повинні робити всі. Потрібно, щоб гроші лежали під матрацом. А не витрачати їх.
Відтоді Ірина стала наполягати, щоб чоловік перестав допомагати матеріально матері. Адже якщо у неї стільки накопичень, то вона і сама зможе спокійно прожити.
Тільки Святославу не віриться, що це дійсно так. Адже він думає, що його мати голодує.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
