fbpx
Життєві історії
В неділю ми заїхали до свекрів, чоловік хотів привітати маму з днем народження, що минув на днях. Ми купили подарунок і чекали, що хоч цього разу нас зустрінуть з накритим столом. Але свекруха і не думала нічого готувати. Витягла з холодильника продукти і сказала, що якщо ми хочемо, то можемо готувати самі, а вона втомилася. При тому, що Любов Василівні всього 65 років і почувається вона, як на мене, відмінно. Я посмажила м’ясо, приготувала салат і вкотре собі пообіцяла, що більше не поїду до свекрів в гості

Я – невістка з двадцятирічним стажем. З свекрухою у мене ніколи не було дружніх відносин, так як Любов Василівна завжди вважала мене недостойною партією для свого сина. Ми з чоловіком одружилися в дуже юному віці, практично після школи, Віктору було 19, а мені 17 років.

Ми розписалися і почали жити у свекрухи. Що я тільки тоді від неї не вислухала – і що я ніяка господиня, і що мама з мене ніяка, і, взагалі, я – ніхто. Мені юній дуже прикро було це чути. Так, я нічого не вміла, але ж було величезне бажання вчитися. І я таки навчилася.

Через три роки спільного життя ми з чоловіком перейшли жити в квартиру, яка залишилася нам від моєї бабусі, то ж і спілкування з свекрухою скоротилося до мінімуму. Зараз ми живемо добре, у нас двоє дорослих синів. От тільки з свекрухою стосунки залишилися на тому ж рівні – ніякі.

Але, щоб не образити чоловіка, іноді ми їздимо до його батьків в гості. Такі візити завжди закінчуються однаково – моя свекруха вважає, що я повинна їй поприбирати вдома і наготувати їжу.

А мені так хочеться відпочити від жіночих обов’язків (я зараз говорю про готування, прибирання, прання). Я так вихована і звикла до того, що якщо до мене прийшли гості – то я їх обов’язково нагодую, напою і якщо гості заздалегідь повідомили про свій приїзд – обов’язково щось спечу ще смачненького. І ні дозволю ні посуд допомогти помити, ні ще щось зробити. Гості повинні у мене відпочивати – на те вони і гості. І вважаю, що заслуговую такого ж ставлення до себе. Але останнім часом склалася така ситуація, яка мене абсолютно не влаштовує.

Ми недавно помирилися зі свекрухою, з якою не спілкувалися більше двох років. І ось ми з’ясували стосунки і почали знову спілкуватися і їздити в гості один до одного. Але якщо я зустрічаю гостей, то з хлібом сіллю і даю їм відпочивати у мене в гостях. Та приїхавши до свекрухи, я стаю біля плити і готую на всіх.

Починається з того, що перед нашим приїздом сипляться дзвінки з питаннями, що приготувати до нашого приїзду. Я природно кажу, щоб нічого надзвичайного не готували, ми просто зайдемо відвідати їх. Поп’ємо чай, поговоримо. Я ж роблю це лише заради свого чоловіка.

У підсумку ж, приїхавши в гості мені повідомляють, що куплені такі то продукти і запитують, що краще приготувати. І м’яко так і ненав’язливо мене ставлять до плити готувати на всіх обід або вечерю. Та ще в такій кількості, що після нашого від’їзду, весь тиждень можна спокійною жити і не морочитися з приготуванням. Гаразд би якщо ми приїхали з ночівлею або на вихідні в гості – мені не складно приготувати, тим більше мені потрібно нагодувати чоловіка, себе в кінці кінців. Але коли ми після того як зробили всі справи свої і заїхали до батьків чоловіка побачитися на годинку…

Свекор вже теж чекає на мій приїзд, до мого приїзду обов’язково накупить м’яса, щоб я приготувала йому щось, що він любить, тому що як готує дружина йому не подобається. У свекрухи все виходить чудово і спритно, начебто готувати починає вона і вже через 5 хвилин вона сидить і розповідає мені останні новини, а я стою біля плити.

В неділю ми заїхали до свекрів, чоловік хотів привітати маму з днем народження, що минув на днях. Ми купили подарунок і чекали, що хоч цього разу нас зустрінуть з накритим столом. Але свекруха і не думала нічого готувати. Витягла з холодильника продукти і сказала, що якщо ми хочемо, то можемо готувати самі, а вона втомилася.

При тому, що Любов Василівні всього 65 років і почувається вона, як на мене, відмінно. Я посмажила м’ясо, приготувала салат і вкотре собі пообіцяла, що більше не поїду до свекрів в гості.

Не те, що мені важко приготувати, ні. Просто іноді мені теж хочеться відпочити. Як змінити ситуацію, що склалася, не знаю. Свекруха, яка колись говорила мені, що я ледача і нічого не вмію, тепер хоче, щоб я для неї постійно готувала і прибирала. А у мене немає ні сил, ні бажання.

Фото ілюстративне – freepik.

facebook