fbpx
Життєві історії
В неділю була хуртовина, але мені подзвонив тато і попросив прийти. Відколи мама поїхала в Італію, він живе сам. Я наліпила вареників і пішла до батька, думаючи, що це щось важливе. Але коли я прийшла, почула традиційне прохання: – Донечко, позич мені грошей

Вчора мені зателефонував тато і поросив до нього прийти. Хоч мені і важко було в таку заметіль збиратися і кудись іти, але я вирішила, що в неділю можна і сходити. Вже два роки батько живе сам, бо мама поїхала на заробітки в Італію. То ж я зранку встала, наліпила вареників і пішла до батька, думаючи, що це щось важливе.

Але коли я прийшла, почула традиційне прохання: – Донечко, позич мені грошей.

Я відразу йому відповіла: – Тату, а ти на роботу не хочеш влаштуватися? Скільки можна?

Мені 28 років, живемо з чоловіком вже чотири роки разом, ось-ось чекаємо нашого первістка, я зараз якраз при надії. Я в декреті, чоловік один працює. У мене проблеми з моїм батьком. Ми з чоловіком живемо окремо, гроші намагаємося ні у кого не позичати, тільки в самому крайньому випадку.

Моя мати 15 років не працювала, сиділа вдома, батько то працює 4 місяці, то півроку вдома сидить, до слова,

Моєму батькові зараз 50 років, матері – 48. Вона все життя пропрацювала медсестрою в нашій місцевій поліклініці. А батько, скільки я себе пам’ятаю, завжди змінював роботу, при чому більше часу шукав її, ніж працював. Вони з мамою, крім невеликої двокімнатної квартири, яка дісталася батькові у спадок, так нічого і не пристарали. Мама, розуміючи це, кинула роботу і поїхала на заробітки – планує до пенсії купити собі квартиру.

Гроші мама присилає нам на зберігання, але на себе ми їх не витрачаємо, все складаємо для мами. Буває, що вона на день народження чи на інше якесь свято виділить нам 100 євро, але це тільки з її власної волі, ми в неї нічого не просим. Батько підозрює, що мамині гроші у нас, і оскільки він зараз знову не працює, то намагається всякими способами у нас їх забрати. Але мама заборонила нам давати батькові гроші.

І ось проблема в тому, що він, не маючи постійної, а то взагалі ніякої, роботи постійно зичить у нас гроші: то три тисячі гривень, то і п’ять тисяч, і не віддає. Рік тому позив 15 тисяч, досі чекаємо. Так на що зичить – на запчастини для машини, на нову гуму, і т. д. Причому він зичить так, що мати не знає, і це не тільки у нас, мені відомо, що до сусідів він теж ходить зичити. Нагадувала кілька разів, мовляв, гроші зараз потрібні, але він тільки обіцянками годує.

А тепер вирішив у нас знову позичити. Йому раптом захотілося купити мотоцикл і телевізор. Я відмовила, сказавши, що таких грошей у нас немає, тоді він намагався умовити мене взяти кредит для нього на ці потреби, я сказала, що я в декреті і тому мені його ніхто не дасть, коротше, ледве відрадили.

Не забув він, звичайно, нагадати і про гроші, які мені мама висилає з Італії, але я відразу попередила, що про них і мови не може бути – мама працює, щоб купити собі квартиру.

Я люблю своїх батьків, не видаю його матері, щоб не було у них через це зайвих непорозумінь, не хочу псувати відносини, а й ці нескінченні «дай» без віддачі, мене сильно напружують. Як мені бути? Тато на роботу йти не планує.

Фото ілюстративне – sputnik.

facebook