Чоловікові моєму було 30 років, коли ми одружилися, і я вважала, що це доволі поважний вік для того, щоб усвідомлено підходити до питання створення сім’ї.
Але я помилилася, бо відколи ми разом (а це вже 4 роки), я відчуваю постійно присутність свекрухи, і це мені дуже не подобається.
Якщо доводиться вибирати між мною і мамою, то чоловік завжди обирає маму. Саме у неї всі поради найкращі, а моя думка не враховується ніде.
Я просто втомилася так жити, навіть з дітьми не поспішаю, бо не впевнена, чи хочу саме з цим чоловіком (і його мамою) провести решту свого життя.
Живемо ми в моїй квартирі, її мені мої батьки ще до шлюбу купили. І свекруха умудряється приходити на мою територію і встановлювати свої правила.
Ще до весілля ми з батьками зробили сучасний ремонт, в мене все в світлих тонах, але без яскравих кольорів. Так свекруха переконувала перемалювати стіни в зелений колір, каже, що він заспокоює, і так у нас діти швидше з’являться, коли я спокійніша буду.
Я ледве відстояла свою територію, і випхала свекруху разом з її відрами з зеленою фарбою.
Чоловік на мене взлився, бо я його маму не послухала, а значить, образила.
А в минулу суботу – це взагалі, приїхали ми до свекрухи, а вона стала свій старий посуд розбирати, запаси у неї дуже великі, вона років 40 все це складала, при чому, з цього їсти не можна було, воно повинно було в сервантах стояти.
А тепер вона вирішила трохи цього мотлоху нам віддати. Я коли побачила набір рибок, який вона нам пакує, щоб ми їх до себе забрали, то аж присіла.
Брати ці рибки і чайний сервіз “Мадонна” я категорично відмовилася, тому додому поїхала сама, а чоловік, в знак солідарності, залишився з своєю мамою. Вже два дні не телефонує навіть, образився сильно.
Та я твердо вирішила, що цього раритету не буде в мене вдома, маю на увазі рибок. А про чоловіка теж варто подумати!
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
