Мені 49 років, і в минулу п’ятницю у мене був день народження. Я не збиралася нічого святкувати, бо у мене зараз фінансові проблеми.
Але прийшов рідний брат з дружиною, я накрила стіл, і ми гарно посиділи. Родичі принесли торт і букет квітів мені в подарунок.
З Іваном у мене завжди були чудові стосунки. Він – молодший брат, різниця у нас майже 10 років, то ж, я можна сказати його вибавила. Завжди оберігала його, і допомагала у всьому.
Брат це оцінив, і тепер ми з ним дуже добре собі живемо, зустрічаємося часто, сходимося на свята.
Іван має свій невеликий бізнес, і вони з дружиною дуже добре живуть.
Чесно кажучи, я сподівалася, що родичі принесуть мені в подарунок конверт з грошима, це б хоч частково вирішило мою фінансову проблему. Та брат вирішив нічого, крім торта і квітів мені не дарувати.
Тоді я наважилася попросити його, щоб він позичив мені 10 тисяч гривень. Іван майже погодився, але невістка встала з-за столу і сказала, що цього не буде.
– А чим ти збираєшся нам борг віддавати? – запитала вона. – Чи ти думаєш, що у нас гроші на деревах ростуть?
Мені так прикро стало від її реакції, що я навіть спочатку не знала, що їй на це відповісти.
Так, я втратила роботу, я розлучена, і поки-що у мене немає варіантів заробити гроші, щоб їм віддати. Але все так не буде! Я обов’язково знайду роботу.
І що тут такого, якби рідний брат раз в житті дав би мені гроші? Ми ж рідні!
У мене великий борг за квартиру, який треба терміново сплатити, та й жити мені за щось треба, то ж 10 тисяч я попросила так, по мінімуму.
А мої родичі мені відмовили, хоча самі купаються в грошах.
Ну добре невістка, вона мені чужа. Але ж брат! Невже він не бачить, що мені важко?
Я від нього такого просто не очікувала. Дуже прикро! Могли б, по родинному, і підтримати сестру.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.