В минулому році ми поїхали до сестри чоловіка на день народження. Я сподівалася побачити шикарно накритий стіл з такої нагоди, але на столі стояли лише канапки. До них нам запропонували чай або каву. Відверто, я була голодна. Але промовчала, бо мене і так би не зрозуміли. Перекусили ми тими канапками, а далі пішли спати, і в спальні на нас чекав ще один неприємний сюрприз – в кімнаті було дуже холодно, оскільки зовиця економила на опаленні, то нашу кімнату вона не повважала за потрібне обігріти, не зважаючи на те, що це був грудень місяць

У сестри мого чоловіка день народження в грудні. Нещодавно вона нам зателефонувала і знову запросила до себе в гості. Але, навчена гірким досвідом в минулому році, я вже і їхати нікуди не хочу, проте, не знаю, як про це чоловікові сказати.

Справа в тому, що для мого чоловіка родина – це все. Він настільки відданий своїм родичам, що мені вже від цього страшно стає. У нього на першому місці мама, на другому – сестра, а я вже лише на третьому.

На початку нашого сімейного життя, я вважала, що це нормально, бо він ще не встиг звикнути до мене і до того, що в нього тепер є власна родина.

Але зараз, коли ми у шлюбі уже 10 років, і маємо двоє спільних дітей, а нічого не змінилося, я вже не жарт розхвилювалася.

Живемо ми в двокімнатній квартирі, яку мені мої батьки ще до весілля купили. Я не раз казала чоловікові, що нам уже затісно, діти ростуть, і нам про покупку більшого житла пора задуматися.

Він, начебто, мене підтримує, але нічого не робить. Натомість, останніх кілька років мій чоловік допомагав своїй сестрі будуватися.

Я спочатку думала, що він, по-родинному, їй ці гроші позичає, але нещодавно з’ясувалося, що у них в родині не прийнято зичити гроші, вони просто дають певну суму, дарують, так би мовити.

Зовиця будувалася років зо п’ять, і весь цей час мій чоловік давав їй гроші з нашого спільного сімейного бюджету.

В минулому році будівництво закінчилося, і сестра запросила нас на новосілля, і заодно, ми мали відмітити її день народження.

Везли ми з собою два подарунки: телевізор на новосілля і мультиварку на день народження. Я з цим була не згідна, але так захотів мій чоловік, мовляв, так буде правильно.

Ну нічого, приїхали ми. Дім і справді вражав своїми розмірами, до того ж, в ньому все було зроблено дуже сучасно і красиво. Два поверхи, кілька спалень, одну виділили нам для ночівлі.

Я сподівалася побачити шикарно накритий стіл з такої нагоди, але на столі стояли лише канапки. До них нам запропонували чай або каву.

Відверто, я була голодна. Але промовчала, бо мене і так би не зрозуміли.

Перекусили ми тими канапками, за столом зовиця хвалилася, як у них все гарно.

Далі ми пішли спати, і в спальні на нас чекав ще один неприємний сюрприз – в кімнаті було дуже холодно, оскільки зовиця економила на опаленні, то нашу кімнату вона не повважала за потрібне обігріти, не зважаючи на те, що це був грудень місяць.

Як ви розумієте, після такого “теплого” прийому, ще раз до зовиці їхати в гості мені чомусь зовсім не хочеться.

Але сестра чоловіка відзначає свій 40-річний ювілей, і у мого чоловіка навіть думки такої не виникає, що ми можемо не поїхати до неї. Він планує цього разу дати їй 500 доларів.

От що мені робити в цій ситуації? Як мудро себе повести? Чоловіка свого я люблю і втрачати не хочу, але і не хочу змушувати себе робити те, що мені не до вподоби.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube. 

Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.

You cannot copy content of this page