fbpx

В минулому році 18 грудня ввечері до мене прийшла донька. Я думала, вона з святом Миколая мене хотіла привітати, а вона прийшла гроші зичити. Купити кілограм мандарин і шоколадку для мене вона не здогадалася

В минулому році 18 грудня ввечері до мене прийшла донька. Я думала, вона з святом Миколая мене хотіла привітати, а вона прийшла гроші зичити. У мене багато не було, тому я віддала їй ті дві тисячі, які я собі відклала на свята. Дочка засмутилася, тому що розраховувала на більше, але подякувала і пішла.

Я ще довго дивилася у вікно, згадувала своє життя. Я вийшла на пенсію цілком свідомо та добровільно. На той час дочці була потрібна допомога з онуком. Вона хотіла швидше вийти на роботу. Ну, як тут не допомогти? Ось я й пішла зі своєї посади.

Я добре заробляла, звикла дозволяти собі театри та дорогі парфуми. А тепер я живу на пенсію. У дочки гроші просити не можу, а вона сама не пропонує. Ще й дивиться, щоби я допомогла. За старою звичкою.

З чоловіком у нас завжди гаманці були окремі. Але я витрачала гроші не лише на себе. Купувала продукти, оплачувала музичну школу дочки, ще різні дрібниці. Хоча чоловік майже всі витрати взяв на себе. Тепер шкодую, що не відкладала. Зараз би було не так важко фінансово.

Кому сказати, засміють. У мене часом на колготки грошей немає, а мені лише 65. Так, я знала жінок мого віку, які не могли купити навіть найнеобхідніші речі, але тоді я їх не розуміла. Зараз опинилася у такій самій ситуації.

На колишню роботу мене вже не візьмуть. Намагалася влаштуватися бодай прибиральницею, але дочка сказала, що їй потрібна моя допомога. Вони іноді привозять онука до мене на кілька годин, а то й цілий день. Із садка я теж його забираю. Відмовити не можу, образяться.

Донька звикла, що я безвідмовно їй допомагаю. А щоб мені купити хоч якийсь маленький подаруночок на день народження, іменини чи на Миколая, про це вона здогадатися не може. Або не хоче. Невже так важко купити кілограм мандарин і шоколадку, прийти і привітати маму з святом?

Я ж ніколи не забуваю ні про її день народження, ні про свята дитини. Заздалегідь відкладаю, щоб купити подарунок, хоча не дорогий, але від щирого серця.

В цьому році донька знову на Миколая мені нічого не подарувала, але добре, що хоч не зичила. З грошима у мене зараз дуже туго. Вже гадаю, що продати з квартири. Бачив би зараз мене мій чоловік!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page