fbpx
Життєві історії
В місті нам з двома дітьми було жити непросто, грошей не вистачало завжди і ми вирішили перебратися в село, поближче до мами. Адже добре, коли поруч рідна людина, вона допоможе і підтримає. Ми орендували маленький будинок по сусідству з мамою. Та як тільки ми з чоловіком і дітьми приходили до неї в гості, вона відразу починала сердитися на онуків, мовляв, іграшки кидають, посудом граються, шпалери бруднять, стала просити гроші на продукти для дітей і на все інше чим вони могли там користуватися. А минулого літа мама поїхала в санаторій і, коли повернулася, то на нас чекав великий сюрприз

У мене чудова сім’я, люблячий чоловік Євген і двоє хороших діток. Я вийшла заміж рано зі щирого кохання, в 19 років вже мала свою сім’ю і я покинула рідну домівку.

Мої батьки жили недобре, між ними ніколи не було злагоди, тому я завжди мріяла покинути рідний дім, щоб збудувати свою щасливу сім’ю і так і сталося.

З мамою іноді зідзвонювалися, але тільки у справі, її здається ніколи не цікавило моє життя, її не було на важливіших подіях, як виписки з немовлям, весілля, вручення червоного диплома. Мені, звичайно, було прикро, я завжди хотіла, щоб вона мною пишалася, але траплялося це рідко, мама завжди була холодною до мене.

Ми жили в місті, але вирішили поїхати в селище працювати, ми там знайшли роботу за фахом, і діти росли на свіжому повітрі. Поїхали в рідні краї, до мами, все таки родина близька, мама вона є мама думала я, вона і зрозуміє, і допоможе. Мама розлучилася з батьком вже давно.

Ми орендували поруч з мамою маленький будинок.

Як приходили в гості до неї, відразу почала сердитися на онуків, мовляв іграшки кидають, посудом граються, шпалери бруднять, стала просити гроші на продукти для дітей і на інше чим вони могли там користуватися.

Звичайно, що моя мама з онуками не дуже любила сидіти, але погоджувалася, коли було потрібно, звісно, але я пам’ятаю як зараз як за столом сміючись сказала, що всі їй роблять компліменти яка вона молода бабуся, на що вона відповідає моя дочка мені як сестра.

А одного разу мама поїхала в санаторій і познайомилася там з дядьком Павлом. А через місяць він вже приїхав жити до неї.

Ми один раз прийшли з дітьми до них в гості, другий. А потім мама сказала мені, по секрету, що Павло не любить коли ми приходимо з дітьми в гості, натякнувши цим, що вона сама ходитиме до нас сидіти з дітьми, а ми щоб до них, краще, не ходили.

Після того ми з мамою не говорили, ми не ходили до неї в гості і до себе її не кличемо. Якось самі впораємося з усім. Але коли прийде старість, я теж скажу своїй мамі, щоб не ходила до мене і не просила допомоги.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – tvoemisto.

facebook