Я не люблю згадувати своє дитинство, так як приємних спогадів з нього у мене майже немає. Я ріс в неблагополучній сім’ї, батько вживав оковиту, а мама постійно з’ясовувала з ним відносини. Крім мене, батьки ще виховували мою сестру. Вихованням це назвати важко, адже батьки були зайняті своїми проблемами.
Хоча можна було і не терпіти таке життя далі і розлучитися (у нас велика трикімнатна квартира, її при розлученні можна було її розміняти).
Я прокидався від їхніх лайок, так було близько 15 років. Це нанесло непоправної шкоди мені, через це я і зараз не сплю ночами. Молодша сестра на відміну від мене спала міцно, ні в що не втручалася. Батько був дратівливим, мене постійно намагався виховувати.
Маму я дуже любив, хоча ставилася вона до мене не дуже добре. Вона постійно говорила: «Ти головою своєю взагалі не думаєш, ти взагалі не розумієш, чи що?». Хоча насправді вона сама неосвічена і некультурна жінка, дуже залежна від чужої думки. «Що люди скажуть» – це її девіз по життю. А у мене, до речі, червоний диплом в університеті. Коли батька не стало, мама почала з’ясовувати стосунки зі мною, так як спокійно жити вона не могла.
Сестра росла супер егоїсткою. Все мало бути лише для неї і так, як вона сказала. Мама заступалася за сестру із словами: «Ти старший, значить повинен поступатися».
Батька не стало в 2006 році, а в 2007 році сестра привела додому нареченого і вийшла за нього заміж. Вони зайняли найбільшу кімнату, по суті захопили пів квартири, що виключає можливість жити мені зі своєю сім’єю в цій квартирі.
Мені з нареченою жити було ніде, але жити в цій квартирі в меншій кімнаті і з сім’єю сестри (у неї вже народилася дочка) неможливо. Тому з 2013 року знімав квартиру. До речі, в батьківській квартирі у мене 1/3 частки була у власності.
І з юридичної, і з справедливої точки зору, сестра з чоловіком, які так люблять нашу квартиру, повинні були мені сплатити вартість моєї частки. Але нічого віддавати вони мені не збиралися, натомість, взяли собі в кредит однокімнатну квартиру в новобудові.
Я одружився, у мене народилася дитина, все це на знімній квартирі. Коли з нареченою зібралися разом жити, запропонував сестрі, мовляв, треба щось вирішувати, ви і тут зайняли найбільшу кімнату, і квартиру свою маєте, а мені жити ніде.
Мама повністю проти мене, каже: «Нічого тобі виділяти не будемо, потім виділимо». Я тоді добре заробляв, збирав, але зібрати на квартиру було важко. Вартість моєї частки мені виділили через 7 років, але не сестра з чоловіком, це батьки скинулися і зробили сестрі такий подарунок. Мою частку відповідно переписали на чоловіка сестри.
За ті гроші, що я наскладав, і ті, що дали мені батьки, я зміг взяти квартиру (без кредиту не обійшлося, так як взяли ми двокімнатну в гарному районі). Тепер знову доводиться економити, щоб швидше сплатити кредит.
У сестри і її чоловіка все життя за чужий рахунок (вони навіть на машину заробити не можуть, їм просто батьки гроші дають. Я ж працював по 12 годин на добу, щоб нормально утримувати сім’ю і ще за знімні квартири платити.
До речі, у мами є дача, на якій я з дитинства батькам допомагав, і 15 років возив маму туди мало не кожен день. Так я тільки бензину спалив стільки, що таку ж дачу купити можна б було. І раптом я дізнаюся, що мамина частка в квартирі подарована мамою сестрі! І дача вже переписана на сестру! Хоча вона там з’являється тільки раз на рік шашлики на день народження поїсти, ніколи батькам там не допомагала.
Тепер у сестри все є, а в мене 7 років збитків на знімних квартирах і кредит. А за життя мати подарувала увесь свій спадок сестрі. Це означає, що коли я цей кредит виплачу, треба буде брати новий, щоб дитині допомогти. Тоді як сестра і її дочка квартирами на все життя забезпечені.
При цьому мама внучку (дочку сестри) дуже любить. Постійно водила її в садок, тепер в школу, на гуртки. Всю себе їй віддає (і сестрі допомагає, прибирає, прасує, готує). А онука (мою дитину), може місяцями не бачити.
У дитинстві мама казала: «Ви з сестрою повинні завжди один одному допомагати, коли нас з батьком не стане, ви будете найрідніші один у одного люди». В результаті сестра з чоловіком захопили квартиру, мама за життя позбавила мене повністю спадщини. Сестра з чоловіком, мало заробляючи, живуть все життя за чужий рахунок, забезпечені назавжди квартирами, а я зі своєю сім’єю провів останні 7 років своєї молодості в знімних квартирах. Тепер до старості буду платити кредити. І все це тільки через егоїзм мами, сестри і її чоловіка.
Тепер з ними практично не спілкуюся, матері дзвоню іноді, але розмовляти важко, а сестри вважаю, у мене більше немає. Якби виділили своєчасно частку, зараз би жив з сім’єю в такій же квартирі без кредитів та боргів. Тепер ця образа завжди зі мною, неможливо це відпустити.
Якби мені відразу виділили частку, і при цьому позбавили спадщини, я б це прийняв. Я чоловік, на відміну від сестри і її чоловіка, більш-менш заробляю і здатний жити тільки за свій рахунок. Але чому я через них витратив на оренду купу грошей, маючи свою частку у великій квартирі, яку захопили родичі!
Якщо у когось така ж ситуація, але на початковому етапі – не повторюйте моїх помилок, відразу пропонуйте сестрам або братам або викупити у вас частку, або продати свою ріелторам.
До речі, мама так і не усвідомила, як погано вона зі мною вчинила. Щиро вважає, що вона все робить правильно.
Фото ілюстративне – socratify.
