fbpx

В мами мого чоловіка 8 листопада день народження, ювілей. Свекруха покликала на торжество багато гостей, але нас не запросила. Як краще поступити в цій ситуації: не йти, раз нас не кликали, чи зробити крок до примирення – купити гарний подарунок і піти самим без запрошення

В мами мого чоловіка 8 листопада день народження, ювілей, 65 років. Свекруха покликала на торжество багато гостей, але нас не запросила. Вона на нас ображається ще від літа. Все через те, що ми посміли поїхати у відпустку, а не віддати гроші на те, щоб свекруха зробила ремонт.

У нас з чоловіком двоє дітей-школярів. Дочка в п’ятому класу, а син у другому. Цього року ми вперше за довгий час з’їздили у повноцінну відпустку. Донедавна ми сплачували кредит за квартиру, і поки не виплатили, відпустки як такої ми не мали.

Можна сказати, що наші діти, крім дачного відпочинку в моїх батьків, нічого і не бачили. Про нас із чоловіком я вже не говорю. А тут ми вирішили відпочити.

Свекруха уже на пенсії, вийшла чотири роки тому. Відтоді вона живе повним життям. А спонсорувати її захоплення мали діти, у яких уже свої сім’ї, справи та турботи. Дочка одразу сказала, що у них із чоловіком своїх турбот повно і хто б їм допоміг, старший син мамі щось надсилав, а нас свекруха у матеріальному плані не чіпала, бо ми виплачували кредит.

З нас допомога була потрібна руками – привезти, відвезти, приїхати щось допомогти зробити, ну і так далі. Коли термін нашої іпотеки почав добігати кінця, свекруха почала заводити тему, що ремонт у її квартирці пора б вже й освіжити.

Але ми вирішили, що її ремонт для нас зараз не такий важливий, як відпочинок, тому поїхали на море, а їй про це не повідомили.

Поки ми відпочивали, свекрусі щось від чоловіка знадобилося, вона зателефонувала, і чоловік без задньої думки сказав, що допомогти їй не зможе, бо ми у відпустці. Вона звикла, що ми їхали на кілька днів до моїх батьків і запитала, коли ми повернемося, почула, що через 10 днів і запитала, чи не міг би чоловік викроїти час і приїхати на вихідних їй допомогти. Мої батьки живуть за чотири години їзди від нас.

Чоловік тоді уточнив, що ми на морі відпочиваємо. Відтоді його мама на нас образилася і перестала з нами спілкуватися. Слухавку не бере, двері не відчиняє, навіть онука з днем ​​народження не привітала. Зате нам подзвонили брат і сестра чоловіка, розповісти, які ми погані, що так з мамою вчинили. Особливо старалася зовиця, яка рідній матусі копієчки не надіслала жодного разу, і сто років уже не приїжджала в гості, та й до себе щось батьків не кличе.

Ми ж із чоловіком не вважаємо, що в чомусь винні і повинні вибачатися перед свекрухою. Вона сама собі образу вигадала. Ми не зобов’язані всі гроші витрачати на її бажання, у нас є і своє життя. Мої батьки вважають, що ми вчинили правильно, і я теж так вважаю.

На свій день народження свекруха нас не покликала. Я думаю, як краще поступити в цій ситуації: не йти, раз нас не кликали, чи зробити крок до примирення – купити гарний подарунок і піти самим без запрошення.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page