fbpx

В магазин в п’ятницю ми не поїхали, і вечерю, яку я приготувала, я їла сама. Коли чоловік повернувся додому, я вирішила з ним серйозно поговорити, сказала, що на цьому тижні він привозить всі речі від матері додому, і їсти у неї теж припиняє

Ми планували в п’ятницю після роботи поїхати в торговий центр, я склала список, що треба купити. Сиджу, чекаю, а Артема нема. Я йому зателефонувала, питаю, коли він буде, а він каже, що поїхав до мами і сьогодні все відміняється.

Свекрусі моїй, Галині Олексіївні, 65 років. Вона навіть за найменшої нагоди кличе сина до себе, і він мчить туди. Цього разу вона купила килим і Артем поїхав допомогти розстелити його в кімнаті. Для мене це смішно, невже свекруха сама з цим не впорається, треба сина кликати!

Галина Олексіївна, живе одна, мій чоловік її єдина дитина, яку вона в свій час народила «для себе». До тридцяти п’яти Галина Олексіївна чесно чекала, що вийде створити сім’ю. Але не склалося, і тоді жінка приступила до реалізації плану «Б»: щоб не залишитися в старості одній, народила дитину.

Свого батька Артем ніколи не бачив і нічого про нього не знає. Галина Олексіївна синові все життя говорила тільки одне – тата у тебе немає, але зате є найкраща в світі мама, яка для тебе дістане зірку з неба.

І дійсно, свекруха виховувала свого єдиного сина в любові і турботі. Зараз Артему вже тридцять, а вона і досі ним опікується.

Ми одружилися 4 роки тому, у нас є дворічна житина. Квартиру ми винаймаємо, наше житло знаходиться далеко від свекрухи, але зате працює Артем поруч з маминим будинком. І регулярно заїжджає до Галини Олексіївни.

Обідом свекруха його годує регулярно, готує все, що він любить, часу у неї багато. Він і всі свої речі всі поступово перевіз до неї – вона йому їх пере, прасує.

Ми минулого тижня йшли на день народження до друзів, Артем почав одягатися, і з’ясовується: сорочка у мами, куртка у мами, светр теж у неї.

Матеріально Артем теж допомагає матері, платить їй за квартиру, привозить продукти, але в цьому я великої проблеми не бачу. Тим більше, значна частина привезених продуктів використовується на його обіди. А ось те, що Галина Олексіївна використовує будь-яку нагоду, щоб залучить сина до себе і затримати подовше, подобається мені все менше і менше.

Спочатку я раділа. Ніби як і чоловік ситий, все випрано, випрасувано, і мені нічого робити не треба. Але тепер дійшло до того, що він ще й на вечерю до неї ходить! Поїсть, побалакає, всі новини в деталях їй перекаже. Приїжджають не голодний, вдома зготую все, але йому нічого не треба. І розмовляти зі мною, розповідати все по другому разу, вже не охота. Або в комп’ютер уткнеться, або спати, завтра рано вставати.

В підсумку, в магазин в п’ятницю ми не поїхали, вечерю, яку я приготувала, я їла сама, тому коли чоловік повернувся додому, я вирішила з ним серйозно поговорити. Поставила йому умову: на цьому тижні привозить всі речі від матері додому. Їсти у неї припиняє і в обід, і на вечерю. Виділяємо день раз в два тижні, коли він їде туди і допомагає з ранку до вечора, до цього дня всі чекає, або свекруха якось справляється сама. А якщо ні – буде розлучення.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page