Щиро кажучи, я зараз зовсім не розумію, як можна було так вчинити, адже сама ніколи б не пішла таким шляхом. Це просто зрада з боку рідної матері, найріднішої в світі людини! Вона не повинна була так з нами вчиняти, я вважаю це великою помилкою її, – поділилася якось подруга Наталя зі мною.
Мамі Наталі 64 роки, і нещодавно лише вона надумала вийти заміж.
Наречений – її ровесник, її старий знайомий, з яким їх свого часу життя розвело ще в юності, після того, як вони довго зустрічалися. А кілька років тому вони знову зустрілися, обоє були вже в літах, самотні, зрозуміли, що не просто так життя звело знову їх докупи і вони зрозуміли, що хочуть разом життя прожити на старості років, не дивлячись ні на що.
На початку листопада вони справили своє цікаве скромне весілля. У немолодої матері була звичайна біла красива сукня, урочиста реєстрація шлюбу в РАЦСі, кільця, прогулянка по місту, маленький вечір в затишному кафе з близькими людьми – звичайно, дуже скромний, лише для вузького кола, але все ж, хотілося розділити свою радість з ріднею.
Маленьке їх свято пройшло просто чудово. Засмучувало вже немолоду наречену лише одне: на весіллі не було її єдиної рідної дочки Наталі і двох онуків, яких вона любила понад усе на світі.
Рідні нареченої спочатку були категорично проти цього дивного і не потрібного їм шлюбу, і це можна зрозуміти, і досі не можуть з ним змиритися і зрозуміти вчинок матері.
Справа в тому, що у власності матері подруги моєї на сьогоднішній день – дві столичні квартири і гарна доглянута дача, яка коштує грошей чималих.
Наречений же, за словами Наталі, сам немає зовсім нічого за душею, при цьому у нього є троє дорослих дітей і купа онуків. Загалом, за спадкоємцями, якщо що, справа не встане, їх буде чимало і ніхто ні від чого зараз відмовлятися точно не буде, не ті зараз часи, навіть, якщо це зовсім чуже їм майно.
– Ну навіщо вона це зробила? – ніяк не може зрозуміти свою неньку сама Наталя. – Як вона могла так нас підвести у такий непростий час. Чому вона лише про себе думала, а не про своїх рідних людей, нащо було це весілля? Хай би жили разом просто так.
У Наталі, звичайно, є своє власне житло – невелика квартира, де вона зараз і живе з розлученою дочкою і маленькими онуками. Доля її подарунками не балує. Все життя Наталя працює на двох роботах, практично одна виростила двох дітей, зараз тягне дочку в декреті з дитиною.
Син Наталі зі своєю дівчиною квартиру орендує, теж непросто йому, від допомоги не відмовився б зовсім, але Наталя синові допомогти вже не може, сил на всіх не вистачає.
Дочка і внуки не мають рації, вважаєте? Могли б від душі порадіти за матір свою? І нічого надіятися лише на чужу нерухомість! Це некрасиво – думати про спадщину, коли бабуся ще жива, весела, весілля святкує! Вона щаслива і щиро вважає, що в неї ще все попереду.
Але ж саму Наталю і її дітей теж можна зрозуміти. Цілком може вийти так, що замість квартир в спадок вони отримають чужого по суті старого діда з купою проблем і його бідних родичів, які від свого шматка маминої спадщини навряд чи відмовляться, у нас час ніхто ні від чого не відмовляється, а тут ще й квартири та дача, дорога нерухомість.
Але, можливо, все ж вікова наречена теж неправа? Так чи уже прямо потрібно було це заміжжя в такому віці?
Ображається матір, що її рідна єдина дочка Наталя на весілля не прийшла! А, можливо, не було б цього весілля, точніше, офіційної реєстрації шлюбу, так і дочка вела б себе по-іншому, прийняла мамин вибір спокійно. І за маму б рада була, і діда прийняла б в сім’ю.
Отака важка зараз ситуація в родині моїх знайомих склалася, навіть не знаю, хто з них не правий і чим тут можна зарадити. Весілля зіграли, навіть уявити непросто, що тепер з квартирами буде.
А що буде, якщо дійсно уся нерухомість матері Наталі дістанеться дідові старому? Чи може так бути?
Фото ілюстративне.