Була ж досить таки хороша чимала двокімнатна квартира на нас трьох – на мене, сестру і нашу маму! – розповідає 35-річна колежанка моя Вікторія. – Захотілося їм її продати! Мені ця ідея ще тоді дуже не сподобалася, щиро кажучи, але мене ніхто не став слухати, мене не запитували, особливо – сестрі гроші були потрібні для її чоловіка-бізнесмена, мама теж мала таке бажання, давайте продавати.
У підсумку квартиру ми продали, звісно, гроші поділили на трьох в результаті. Я кредит взяла, майже виплатила, мама живе у свого чоловіка, куди гроші вони діли – не знаю, вона мені не розповідала, а я й не цікавилася вже. А сестра все витратила абсолютно. Бізнес чоловіка не вдався, та й шлюб їх, здається, теж, на жаль.
– Зрозуміло.
– Тепер у сестри розлучення з виписуванням її та дитини в нікуди. Причому, все настільки раптово у них з чоловіком склалося. Ще зовсім не так давно все добре у них було, ми зустрічалися у мами, розмовляли, чай пили, ні про які проблеми сестра не говорила. А в кінці жовтня вже переїзд, розлучення, і нова панянка в квартиру моєї сестри вже валізи з речами своїми привезла. Я кажу, навіщо ти виписала дитину з тієї вашої квартири? Але Оксана ні з ким не сперечалася, мовчки зібрала речі, виписалася разом з донькою і пішла на орендовану кімнату, адже вона горда така, бачте.
– Хм. На орендовану кімнату? Гроші, значить, є у неї на життя, хоч невеликі, якщо окреме житло стала шукати?
– Є, але не її. Колишній оплатив на три місяці житло, ту маленьку кімнату їм з дитиною, і грошей дав трохи, казала тисяч 8 ще з собою дав, на їжу на перший час. Типу відступних, чи що. Вона не працювала всі ці роки, сиділа з дитиною та чоловікові своєму в бізнесі допомагала – без оформлення, відповідно, без зарплати, все наче на благодійній основі у неї. Тепер їй треба терміново шукати роботу, дитину в іншу школу записувати, поруч з новим будинком, дочка у неї в перший клас йде в вересні. І зараз постало питання з реєстрацією. Загалом, ситуація складна і зовсім невесела.
– Ну нехай спитає господаря квартири, в якій кімнату орендує, іноді вони реєструють мешканців у себе.
– Так проблема в тому, що їй не тимчасова, їй постійна реєстрація потрібна! Господар кімнати нізащо не погодиться, про це й мови немає. Ну і прибігла вона до мене. Зареєструй, каже, у себе, більше просити нікого.
Оксана старша за Вікторію на два роки, зараз їй 37, 6-річна дочка на руках, і абсолютна відсутність подальших планів.
Розлучення і для Оксани самої було дуже неочікуваним і важким. Жили вони з чоловіком не те, щоб ідеально, особливо останнім часом – але і не так, щоб зовсім погано. Плани навіть будували на наступне літо якісь. Виявилося, даремно.
Оксана спробувала прямо зараз знайти роботу, не досягла успіху – всюди, за її словами, в першу чергу запитують прописку.
Вікторія з своєю сестрою завжди була в хороших відносинах, але прописувати Оксану з дитиною до себе не хоче категорично. Ця квартира дісталася їй дуже важко, сестра ж, як метелик, літо все проспівала. Не працювала, не хвилювалася ні про що під час тих же обмежень, коли всі підприємства перевели на дистанційну роботі і багато фірм тимчасово закрилися, Вікторія просто спати не могла в минулому році кілька тижнів при думці про те, що буде, якщо її раптом звільнять з роботи. Але ж звільнити могли запросто. Деякі ж так і пішли на вулицю, і роботодавці не дивилися особливо ні на наявність дітей, ні на якісь там кредити, адже у самих були чималі збитки.
Вікторії пощастило трохи, можна так сказати, вона залишилася на своєму робочому місці, грошей навіть заощадила за останній рік за рахунок того, що не поїхала у відпустку. Але скільки сивого волосся у неї з’явилося, ніхто не знає.
Інша справа – Оксана, жила собі заміжня, виховувала дитину. Так, жили вони не шикарно, чоловік не дуже багато грошей виділяв дружині та доньці, прикриваючись потребами бізнесу. Але проблеми вирішував сам.
Дружина і дочка були постійно ситі, одягнені, взуті, мали дах над головою хороший. По крайній мірі, в холодному поту Оксана не прокидалася – що робити, якщо в наступному місяці не буде грошей внести платіж за кредитом.
А тепер ось як ні в чому не бувало Оксана просить сестру приписати її з дитиною до себе. І не розуміє, чому сестра відмовляє: це ж проста формальність.
– Уже й маму нашу підмовила на все, мені мама тепер теж дзвонить – зареєструй, каже, сестру, що тобі, шкода, чи що? – розповідає Вікторія. – Від тебе при цьому нічого не потрібно! Ніяких витрат, тільки згоду свою просто дати. Я не знаю, чесно кажучи, потрібно щось чи ні, і чим це мені може недобрим закінчитися, я не юрист, але вже вони мені починають усі говорити, що ось, уже 3 місяці скоро скінчиться, що оплатив чоловік оренду Оксані, грошей в них немає, часи складні, просяться, щоб я їх взяла жити до себе в квартиру, адже все одно живу сама.
Але хіба мало які ситуації потім можуть виникнути, адже життя зараз важке і непередбачуване. Продати ось квартиру захочу, наприклад – я точно знаю, що з дитиною так просто не продати нічого. Але мама прямо вмовляє мене по 10 разів на день, підвищуючи голос – ти повинна допомогти своїй рідній сестрі і все! Ми сім’я! Якщо вже прямо захочеш продавати квартиру, Оксана піде і випишеться. Але я щось не вірю, і перевіряти не хочу зовсім.
Продавати квартиру Вікторія в найближчі роки не планує, але і обмежень ніяких не хоче.
Мама прописати дочку з онукою у себе не може – сама живе в квартирі чоловіка, вона там не господиня, не вирішує, особливо, нічого.
Як повести себе в такій ситуації? Піти родичам назустріч? Або – стояти на своєму і ні за що не поступатися? Як відмовити так, щоб не зіпсувати відносини з рідною сестрою? Як правильно зробити зараз Вікторії?
Фото ілюстративне.