Мої батьки вже досить немолоді люди зараз, мамі нещодавно виповнилося 67 років, а татові – 69.
Нещодавно тато з мамою покликали мене з сестрою до себе в гості. Ми гарно повечеряли, добре поспілкувалися, розповідали одне одному, що нового відбулося в кого в житті, а потім тато сказав, що має до нас з Іриною досить серйозну розмову.
Батько став пояснювати, що хата їх залишиться нам з сестрою у спадок в рівних долях і батьки вже збирають документи, щоб оформляти спадок на нас.
Але Ірина, чого я від неї ніколи не могла очікувати, сказала, що в неї троє дітей, а у мене лише одна єдина донька, тому було б правильно хату ділити на усіх онуків. Батько наш вислухав уважно Ірину і сказав, що про дітей мають дбати їх батьки, а не дідусі з бабусями, тому вони рахують. що буде правильно, коли все залишать нам двом, а ми вже самі розпоряджатимемося нашим майном.
Наші тато з мамою онуків люблять своїх дуже, але спадок хотіли б залишити донькам і я їх розумію, адже так роблять завжди більшість батьків.
А Ірина після того встала відразу та пішла додому. Вона образилася на батьків, не розмовляє з ними й досі відтоді, мама з татом засмутилися.
Я вже не знаю, як правильно вчинити. Можливо, погодитися на пропозицію сестри мені і отримати меншу частку, аби в родині був спокій. Я не хочу, щоб між нами були недобрі відносини, шкода батьків.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
