fbpx
Життєві історії
В кінці вересня у мого чоловіка був день народження. Зазвичай приїжджає вся його родина, гуляють, їдять, ще й ночують у нас. Я дуже втомлююся від таких гостей. А цього року сама їм подзвонила

У мого чоловіка день народження в вересні. До нас постійно приїжджає вся його велика родина. З’їжджаються геть усі, хоча ми не завжди їх кличемо.

На день народження чоловіка мені доводиться готувати різноманітні страви дві доби, адже одній накрити такий великий стіл важко. Я нікого не кличу, але ми знаємо, що приїдуть усі, кому заманеться, хоча ми живемо в столиці.

На подарунки, особливо, ніхто з них не витрачається, кажуть, що найдорожче – це увага до мого Миколи. Та й не в подарунках справа, а в тому, що ми цей день хочемо провести так, як нам зручно, кудись піти, відпочити. А не розміщувати на ніч у себе в квартирі ще більше 10-ти чоловік, причому вони залишаються у нас на всі вихідні і мені ці два дні доводиться годувати їх за свій рахунок. Готую з ранку до вечора і роблю вигляд, що я рада їх бачити, але це не так. Таке враження, що всі приїжджають до нас, як на звичайне свято, ні на чоловіка, ні на мене уваги не звертають.

Цього року, коли наближався день народження чоловіка, я навмисне усім зателефонувала. І попередньо просто натякнула, що святкувати день народження ми з чоловіком будемо вдвох, що я взагалі нічого не буду готувати. Якщо хтось і хоче прийти, то їжу, щоб брали з собою і продукти купили на наступний день.

Свекруха здивувалася першою і сказала, що прийти не зможе, готувати їй немає як, на цей день у неї з’явилися якісь плани. Родина теж якось обходила святкування стороною.

На день народження приїхав лише двоюрідний брат Миколи, він просто найближче до нас живе. Вони прийшли з тортом.

Я запросила їх до столу, в цей день ми просто замовили піцу і суші. Брат з дружиною здивувалися, адже вони з малими дітьми. Олена запитала мене, а що діти її будуть їсти? Я пояснила, що нікого не запрошувала, сказала, що готувати нічого не буду, тому своїх дітей годує нехай сама.

Вони встали і пішли додому, ще й свій торт з собою забрали. А в нас з чоловіком був гарний настрій, ми лише посміялися з того.

Тепер, звісно, родина Миколи зі мною не розмовляє, та й на нього в образі. А я й рада, зате тепер ходити без запрошення до нас не будуть.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page