Коли я виходила заміж за Григорія, я вже мала донечку. Чоловік добре порозумівся з нею, всі ці роки ставиться до неї, як до рідної дитини. А от родині чоловіка це ніколи не подобалося, а особливо його мамі.
Згодом у нас з Григорієм народився синочок, його мама чоловіка дуже любила, а от до моєї донечки вона ніколи добре не ставилася.
Свекруха ніколи не приходила до нас в гості, а завжди кликала до себе мого чоловіка з нашим сином. Свекруха часто запитувала чого я не приходжу до неї, адже я могла б покликати до себе свою маму, щоб вона посиділа з моєю донькою, а сама могла б прийти до неї в гості. Але чому я маю просити щось свою маму, щоб вона за 100 кілометрів їхала до мене, щоб я провідала маму свого чоловіка? Якщо не хочуть бачити мою доньку, то і я не хочу ходити до них.
В кінці вересня у мого чоловіка буде ювілей, йому виповниться 45 років. Ми запросили до нас усю родину чоловіка і мою, адже хочеться відсвяткувати в родинному колі. Мама чоловіка запропонувала святкувати в них, адже у них великий приватний будинок, місця вистачить всім. Ми з чоловіком відразу погодилися, але його мама сказала, що моєї родини запрошувати не хоче до себе, ні моєї доньки, ні моєї мами вона на святі бачити не хоче, каже, що вони чужі люди їй. Мене вона завжди кличе до себе, але я сказала, що, якщо не буде моєї родини, то я теж не прийду. Та свекруха вважає, що це і її свято, адже 45 років вже її синові, тому вона має право обирати людей у своєму домі.
Ми з Григорієм не знаємо, як правильно вчинити, адже, якщо запросимо мою родину, то мама чоловіка не прийде.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
