В кінці літа ми гуляли з чоловіком в торговому центрі і побачили гарну шубу, це була шуба моєї мрії. Мені вона так сподобалася, що я аж зупинилася на мить біля неї. Чоловік побачив і засміявся:
– Давай купимо тобі її, ти ж так багато років про таку мріяла.
Я сказала чоловікові, що вона дорога, а в душі надіялася, що він мене переконає в протилежному. І Олег таки переконав: ми купили ту шубу з гарною знижкою, адже було літо.
Ми жили в квартирі свекрухи, вона їй дісталася від її мами, тому за квартиру ми не платили, чоловік добре заробляв. Я сиділа в декреті, але через рік маю вийти на роботу і чоловік зробив мені такий подарунок, щоб я ходила красиваю.
А ввечері до нас зайшла свекруха і я стала хвалитися цією шубою.
А вона аж в лиці змінилася, сказала, що не розуміє, нащо ми такі великі гроші витрачаємо, коли я сиджу в декреті. Напевне тому, що за квартиру не платимо, адже живемо в ній просто так, ні копійки не доклали. Олег сказав мамі, що й вона до тієї квартири нічого не доклала, адже її у спадок отримала, а, якщо вона так хоче, то на зиму ми і їй можемо шубу купити, але це ще більше її розгнівило.
Свекруха сказала, або ми віддамо шубу назад, або будемо платити їй за квартиру.
Я сказала Олегові, що краще повернути шубу, але чоловік сказав, що мама заспокоїться і все минеться, а шубу потрібно залишити. Але не минулося, мама чоловіка сказала, що ми тепер маємо їй щомісяця давати 6 тисяч гривень.
Моя мама каже, щоб я повернула шубу, щоб не мати непорозумінь з родиною, раз так хоче мама чоловіка.
Чоловік сказав, що платитиме мамі гроші, але шубу не поверне. А коли я вийду з декрету на роботу, то ми візьмемо своє житло в кредит.
А мені навіть не в шубі справа, а в тому, що мама чоловіка думає, що якщо ми живемо у неї, то вона може командувати нами. Прикро, що так вийшло, але ми з Олегом вирішили, що в цій ситуації, шубу маємо залишити в себе.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
