fbpx
Життєві історії
В кінці минулого року не стало мого батька, ми приїхали, щоб провести його в останню путь. Тітка Віра, яка жила з моїм татом останні 15 років, стала збирати речі, але я її зупинила і покликала на серйозну розмову

В кінці минулого року не стало мого батька, йому було 75 років, і це для нас стало прикрою несподіванкою, адже все сталося дуже раптово.

Я давно живу окремо, у нас з чоловіком все добре, ми маємо єдиного дорослого сина.

Останні 15 років мій батько жив з жінкою, на 12 років молодшою від себе.

Тітка Віра, як і мій батько, давно вдова, то ж самотність їх зблизила.

Свою двокімнатну квартиру тітка Віра залишила своїй дочці і внукам, а сама переїхала до мого тата.

Жили вони собі дуже добре, тітка Віра гарна господиня, яка щиро піклувалася про мого батька.

Коли я до них в гості не приїду, тато чистенький, доглянутий, в квартирі прибрано, на кухні завжди наварено, так що можна сказати, що моєму батькові пощастило.

Влітку тітка Віра їздила на город, а потім зібраний урожай консервувала – огірочки, помідорки, капуста, салати різні.

Цих закруток вона робила стільки, що весь рік ще нам передавала, і взагалі, з пустими руками з дому вона нас ніколи не відпускала – то пиріжків напече, то котлеток, то тортик для нас зробить.

Офіційно вони з татом не розписувалися, бо не було потреби, вони просто жили і дбали одне про одного.

Нам це теж було зручно, адже ми знали, що батько в надійних руках, і нам не треба було щовихідних до нього мчати.

Все сталося раптово, батько відійшов у засвіти дуже несподівано, ми приїхали, щоб провести його в останню путь.

Тітка Віра відразу стала збирати речі, але я її зупинила і покликала на серйозну розмову.

Я сказала, що ніхто її з квартири не виганяє, і що вона може жити в ній стільки, скільки потрібно.

У нас немає проблем з житлом: ми з чоловіком живемо у власному будинку, а для сина ми придбали квартиру.

Так що гострої необхідності володіти батьковою квартирою у нас немає.

Я знаю, що тітка Віра просто немає куди повертатися, адже у її двокімнатній квартирі живе дочка з зятем і двома онуками.

Звичайно, рідну маму вони на вулиці не залишать, але навіщо їм тіснитися, якщо є батькова квартира, яка за цей довгий час стала рідним домом для цієї прекрасної жінки.

Тітка Віра аж розплакалася, коли я повідомила їй, що вона – вдома, і може залишатися і жити тут ще багато років.

Просто я дуже вдячна цій жінці, завдяки якій мій тато останніх 15 років прожив значно щасливіше, а це не мало вартує.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page