fbpx
Життєві історії
В кінці грудня зять знову їде в санаторій на відпочинок, і знову один. Дочка вже звикла і ставиться до цього спокійно, а от мені все це дуже не подобається

Я дуже раділа, коли 6 років тому моя єдина донька вийшла заміж, на мою думку, дуже вдало. Свати відразу молодим квартиру купили. Житлом діти були забезпечені, і я вважала, що тепер лише жити і радіти.

Але дуже швидко я зрозуміла, що все насправді не так просто. Олена, донька моя, народила двох дітей. І з першою, і з другою дитиною сиділа в декреті всього кілька місяців, а потім виходила на роботу, тому що треба було заробляти. А я сиділа з дітьми, мала можливість, бо якраз вийшла на пенсію.

Справа в тому, що за 6 років зять так і не знайшов постійної роботи. Більше трьох місяців на одному місці не тримається, скаржиться на те, що погано себе почуває. В основному лежить на дивані, а два рази в рік обов’язково їздить на курорт, сам. Дочка вже звикла і ставиться до цього спокійно, а от мені все це дуже не подобається.

Зранку донька веде дітей в садочок, а забираю вже я і сиджу з ними, поки Олена не повернеться з роботи. В понеділок я прийшла до них швидше, ніж зазвичай, бачу, зять обідає – в тарілці великий шматок м’яса. Виявляється, до них часто приходить сваха і приносить їжу в лоточках, для сина.

А в цей час моя донька йде з роботи через магазин, купує продукти і ввечері ще стоїть біля плити, готує родині вечерю. Я коли побачила це, висловила зятю все, що думаю. Ну, не можна ж так, кажу. А він мені відповів, що він зробив найважливіше – забезпечив родину житлом, а поки за станом здоров’я йому треба відпочивати.

Я навіть свасі в той день подзвонила, кажу, що треба щось вирішувати, нехай її син роботу шукає. Але вона стала на сторону Олега, і сказала те саме, що й він – квартирою ми родину забезпечили, а це величезна сума. Так що в кінці грудня зять знову їде в санаторій на відпочинок, і знову один.

Дочка мовчить, просить, щоб я на цих три тижні до них переїхала. Я не проти, допоможу, але я ніяк не можу зрозуміти поведінку зятя. Грошей не заробляє, курорти йому оплачують свати, а він сам ні сміття винести, ні в магазин сходити, ні по дому допомогти.

Я розповіла все своїй подрузі, а вона мені радить, щоб я перестала до них ходити і їм допомагати. Коли зять зрозуміє, що допомоги нема звідки чекати, почне рухатися.

А я не можу доньку залишити, бо бачу, як їй важко. Зять пакує речі на черговий відпочинок, а ми з донькою думаємо, як самі святкуватимемо Новий рік.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page