fbpx
Життєві історії
В кінці грудня моя сестра народила дитину. Сама я планувала купити комплекти на виписку, плюс невелику суму грошей вручити сестрі як подарунок на Новий рік, але мій чоловік не дозволяє мені це зробити

В кінці грудня, майже перед самим Новим роком, моя сестра народила дитину. Живеться їм непросто, тому я вирішила хоч трохи їм допомогти, але мій чоловік проти, каже, щоб я не втручалася в життя сестри.

Самі ми живемо добре, в достатку, у власній квартирі, наш єдиний син ні в чому не має потреби. Все це нам просто так не дісталося, ми з чоловіком багато працювали, багато в чому собі відмовляли, по курортах не їздили, одним словом, на початках економили як могли. Зате тепер у нас є своє житло, та й грошенят трохи підзбиралося.

У моєї зведеної сестри Катерини все навпаки. Чоловік місяць працює, два – вдома сидить, до того ж, частенько заглядає у чарку. А їй непросто, двоє дітей-дошкільнят, а тепер ще й третє немовля. Живуть в однокімнатній квартирі, що належить свекрусі, кінці з кінцями не зводять.

От я і вирішила сестрі допомогти, зібрала спочатку у себе всі дитячі речі, що залишилися. А потім почала по друзях і знайомих збирати, що в кого. Подруги, колеги перейнялися – хтось уже обіцяв стареньку коляску з дачі привезти, хтось готовий віддати комбінезон, хтось привіз шезлонг. Сама я планувала купити комплекти на виписку, підгузки та деякий одяг для новонароджених, плюс невелику суму грошей вручити сестрі як подарунок на Новий рік. Ну що робити, виходити із ситуації тепер якось треба.

Всі друзі мене в цьому підтримали, і тільки чоловік раптом висловився проти такої моєї участі. Мені було дуже дивно, тому що чоловік мій – людина абсолютно не жадібна, добра, щира.

– Розумієш, справа не в грошах і не в речах! – пояснює він. – Мені грошей не шкода, але у твоєї Христини чоловік є, батько цих дітей. От нехай він і думає, як викрутитися, а не чекає, що йому допомагатимуть. Ці подарунки – ведмежа послуга, розумієш? Так і сидітимуть, чекатимуть. А не дочекаються – так чи інакше почнуть щось робити.

Може, чоловік і має рацію. Але як же зараз… Невже не допомогти своїм? Адже ми маємо можливість! Та й Христині я вже пообіцяла, що все привезу і забезпечу її усім необхідним на перший час. Вона сподівається на мою підтримку. Але чоловік твердо стоїть на своєму:

– Не треба їм жодної допомоги! Тим більше, не можна купувати нові речі, за гроші – ні до чого хорошого це не приведе. Двоє дорослих людей можуть самі вирішити свої проблеми… Просто відійди. Це не твоя справа!..

Я вже заплуталася, невже чоловік справді має рацію? Але ж ми самі добре живемо, то чому б не допомогти?

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page