В останні роки мама чоловіка і справді дуже змінилася, аж не віриться, що вона могла таке витворяти, коли ми з чоловіком одружилися. Але ж минуло уже 18 років!
В кінці червня у мене був день народження, свекруха приїхала, 100 доларів мені подарувала, любимою донечкою називала!
Я підозрювала, що все це не просто так, бо чого б їй так раптом я полюбилася? Вона ж за 18 років нашого з чоловіком сімейного життя жодного разу мені шоколадку не подарувала, а тут така щедрість!
Моя інтуїція мене не підвела, бо коли гості розійшлися, свекруха сказала, що має до нас серйозну розмову.
Тільки вона стала розповідати, відразу розплакалася. Бачу, мій чоловік вже готовий для неї зробити все, що вона зараз попросить.
І тут свекруха нас ошелешила, що хоче переїхати до нас, щоб провести біля нас свою старість.
Сказати, що це був сюрприз, це нічого не сказати!
Батьки мого чоловіка були не бідними людьми. Коли ми одружилися, у них був свій будинок, але вони не захотіли, щоб ми жили з ними. Скажу більше, свекруха взагалі була проти нашого весілля.
Тому нам довелося спочатку скитатися по чужих квартирах, а потім вже ми теж доробилися до свого будинку, в якому ми зараз і живемо.
Тим часом, свекруха прийняла до себе свою доньку і зятя. Вона вважала, що логічніше буде доживати віку біля доньки, аніж біля невістки.
Сестра чоловіка – ще та штучка, характер у неї далеко не цукор! Тому мені вже тоді було щиро жаль свою свекруху.
Але ми з чоловіком, коли зрозуміли, що в домі його матері нам не раді, ми просто відокремилися від них зовсім, і жили своїм життям.
Зовиця кілька років тому (якраз після того, як не стало свекра), переконала свою маму, щоб та написала дарчу на будинок на неї.
І свекруха так і зробила! Хоча по-справедливості вона мала написати заповіт на обох своїх дітей. Але мама вирішила просто викреслити сина із спадщини.
Коли ж сестра чоловіка відчула себе повноправною господинею у своєму домі, вона стала виживати звідти свою маму.
– Якщо я така погана, ідіть до свого синочка, він он як розкошує, – казала вона свекрусі не раз.
Ось та і не витримала, і прийшла до нас проситися.
Чоловік скривився, адже маму йому шкода. Та й місце у нас в домі є.
Але справа в тому, що я не вважаю, що ми щось винні цій жінці.
Чоловік мамі пообіцяв, що подумає. Але я проти.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.